Секс робота - стереотипи та стигматизація

Матеріал з sokyra.party
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Секс-робота – стереотипи та стигматизація
У суспільній свідомості існує певний усереднений та міфологізований стереотипний образ cекс-працівників, що активно експлуатується популярною культурою та засобами масової інформації. В ньому дійсність тісно переплетена з «міськими легендами» щодо секс-роботи та художніми вигадками, і ставлення людей до секс-робітників часто базується саме на цьому стереотипному образі, що шкодить об’єктивному сприйняттю ситуації.

У суспільній свідомості секс-працівниця – це жінка у вульгарному/непристойному вбранні, і з занадто яскравим макіяжем, змушена займатися секс-роботою через злидні, прямий фізичний чи моральний примус або повну відсутність у неї поваги до прийнятих «норм моралі» та «порядності». І таку жінку потрібно або негайно рятувати, оскільки вона нещасна жертва численних злочинів, або перевиховувати, щоб зробити «відповідальним членом суспільства». При цьому визначити відношення самих секс-робітників – в абсолютній більшості дієздатних та повнолітніх людей – до подібних ініціатив їх автори не ставлять за свою мету, подекуди навіть відмовляючи їм у праві приймати відповідні рішення щодо вибору свого роду занять чи ставлячи під сумнів саму їх адекватність.

Українським суспільством досі важко сприймається той факт, що обрати професію секс-робітниці можна не лише під загрозою «голодної смерті» чи внаслідок знову-таки погроз з боку кримінальних елементів, а й через обґрунтований задоволенням своїх матеріальних потреб добровільний вибір. Розвиток технологій у ХХІ столітті позбавив значу частину секс-робітниць потреби виходити на вулиці в екстремально відвертому вбранні, адже пошук клієнтів найчастіше відбувається в мережі Internet (за оцінками досліджень, у Великобританії нині на вуличну секс-роботу приходиться лише 3%). Більш того, частина секс-робітників нині взагалі не контактують з клієнтами безпосередньо. До секс-роботи зараз об’єктивно залучені зовсім не уявні «розпусні» малоосвічені жінки (або виключно аналогічні неповнолітні дівчата) - а абсолютно різні люди - починаючи від рівня освіти, гендеру/гендерної ідентифікації, віку, релігійних поглядів та інших якостей, притаманних кожній окремій реальній людині.
Однак стереотипи про секс-роботу надзвичайно стійкі – не останню роль у цьому відіграє упереджене ставлення до розповсюдження правдивої інформації про цю сферу, яка часто сприймається або як реклама секс-індустрії або як тема, про яку в «пристойному» товаристві і говорити соромно. Існуючі переконання значної кількості людей у тому, що спосіб заробітку секс-робітників не відповідає нормам «пристойності» або «моральності», та його фактична незаконність призводить до стигматизації, дискредитації та знецінення секс-працівників як особистостей.

Соціальна стигматизація - це негативне маркування та виокремлення людини на тлі інших. Людина, що потрапила під дію стигматизації ніби випадає з структури суспільства, автоматично поповнюючи ряди «маргіналів» («осіб з пониженою соціальною відповідальністю»). В умовах сучасного суспільства відкритого інформаційного простору стигматизація посилюється практично в усіх сферах соціальних взаємодій і завдає секс-працівникам чимало проблем.

Одним з найбільш важливих кроків у боротьбі із дискримінацією секс-робітників є декриміналізація секс-роботи, що автоматично знімає з них статус людей, що добровільно та систематично порушують закон, а отже не можуть бути відповідальними членами суспільства. Руйнування стереотипів шляхом поширення правдивої інформації та поступове виховання толерантного ставлення у суспільстві, визнання секс-роботи ще одним різновидом трудової діяльності (давно існуючим різновидом) і припинення стигматизації людей за їх вибір виду роботи - все це є запорукою забезпечення цивілізованого врегулювання проблемних питань у цій сфері замість їх замовчування та подальшого існування криміналізованого тіньового ринку секс-послуг. Секс-робітники – це живі люди, що заслуговують на безпечні умови праці та не заслуговують на стигматизацію та негативне ставлення суспільства, оскільки насправді не вчиняють проти нього злочинів.