Заколот Тупицького
«Заколот Тупицького» - заколот у Конституційному Суді України, спрямований проти антикорупційних реформ, а відтак – проти української держави. Заколот очолив голова КСУ, Олександр Тупицький.
Конституційний Суд рішенням від 27.10.2020 № 13-р/2020 визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що вводила відповідальність, в тому числі кримінальну, чиновників і суддів за недостовірне декларування майна, а також окремі положення закону "Про запобігання корупції", які стосуються повноважень НАЗК. Приводом для початку розгляду конституційності статей Закону послужило звернення групи народних депутатів.
Своїм рішенням судді знецінили електронне декларування, фактично заблокували діяльність НАЗК та створили умови, щоб крадії і корупціонери не несли жодної відповідальності перед законом за приховування своїх незаконно набутих статків.
Окрім цього, Конституційним Судом послідовно було прийнято низку рішень для зриву роботи Національного антикорупційного бюро України, а саме:
28 серпня Конституційний Суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України;
16 вересня Конституційний суд визнав неконституційними низку положень закону про Національне антикорупційне бюро.
Положення антикорупційного законодавства розглядалися Конституційним Судом в закритому режимі, що суперечить принципам гласності та верховенства права.
Зазначені дії - це пряма державна зрада і заколот проти України, який ставить під загрозу відносини України з її союзниками та загрожує національній безпеці.
"Демократична сокира" пропонує системний план дій, який буде виконувати і сама, але для втілення якого необхідно об’єднатися всім патріотичним силам. Це:
1. Очищення КСУ замість розпуску. Перш ніж виправляти ситуацію з рішеннями КСУ, треба усунути звідти злочинців, щоб зламати плани учасників заколоту та нейтралізувати їх. Замість дурнуватого і непрацюючого «закону про розпуск КСУ», ми пропонуємо інший шлях. Цей шлях – поетапне усунення суддів КСУ, причому не всіх, а саме тих, хто є учасником «заколоту Тупицького». Згідно ст.20 Закону України про Конституційний суд України у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення суддею злочину повноваження судді Конституційного Суду припиняються.
Таким чином, треба ініціювати, швидко розслідувати, подати до суду та винести вердикт з приводу численних злочинів та зловживань суддів КСУ. Навіть якщо не брати саму справу про державну зраду – суддя Тупицький, наприклад, звинувачується у ЗМІ в тому, що у 2018 році купив землю в окупованому Криму. Все голосування за рішення від 27.10.2020 № 13-р/2020 відбувалося в умовах прямого конфлікту інтересів з боку його та інших суддів, які махлювали з деклараціями – а отже, ухвалюючи це рішення, уникали відповідальності перед законом. Розслідувати всі зловживання суддів, домогтися обвинувального вироку і відсторонити всіх таких суддів згідно пункту 5 статті 20 закону про КСУ.
2. Виправлення шкоди. Верховна Рада України мусить переглянути деякі положення антикорупційного законодавства та під пильним наглядом світової спільноти внести зміни до законів, які збережуть основні механізми антикорупційного контролю, або й посилити їх, зробивши більш потужними. Внесення змін повинне будуватися на правових засадах та узгодженості законодавства, які б унеможливлювали повторення ситуації, у якій країна опинилася зараз. За умови оновленого складу КСУ та належної якості нового закону, він буде працювати і поверне надбання реформ.
3. Невідкладна судова реформа, що успішно саботується діючою владою. Саме суди є на сьогодні головною перепоною України і для розвитку економіки, і для забезпечення прав людини, і для повернення державі престижу, без якого не виграти війну за незалежність.
