Енергетика

Станом на сьогодні, енергетична сфера відіграє ключову роль за своїм впливом на інші складові економіки та якість життя людей.

Забезпечення енергетичної безпеки є одним з основних стратегічних пріоритетів держави для створення умов нормального функціонування всіх галузей економіки. Енергетична безпека – це гарантований захист держави та суспільства від дефіциту паливно-енергетичних ресурсів, та запобігання використання «енергетичних» питань в якості важелів в сфері міжнародної політики.
В українській енергетиці зараз наростають кризові явища, спричинені затримкою та зупинкою реформ у галузі. Невдалі адміністративні втручання, непрофесійне управління галуззю, популізм та відмова від переходу на ринкові умови, що були закладені енергореформою призвели до того, що сьогодні всі види генерації та всі учасники ринку перебувають у кризовому або близькому до нього стані. Скорочення попиту на електроенергію через падіння виробництва та пандемію коронавірусу загострило кризову ситуацію, яка давно назрівала.

Основною метою сучасної політики держави в сфері енергетики повинно бути забезпечення сталого функціонування та розвитку паливно-енергетичного комплексу, впровадження послідовного й активного енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення і повноцінна імплементація третього енергопакету Європейського Союзу.

Третій енергопакет вступив у дію у вересні 2009 року, однак робота над втіленням його положень в Україні розпочалась лише після 2014 року. Кінцевою метою імплементації Третього енергопакету ЄС є підвищення національної енергетичної безпеки, якості послуг й інституційна інтеграція українських енергетичних ринків до єдиної європейської системи транспортування газу ENTSO-G та енергетичної системи ENTSO-E, що змусить українських "привілейованих" постачальників зіткнутися із реальною конкуренцією.

До основних завдань держави в енергетичній сфері відносяться:

• повний розподіл на постачальників і транспортні компанії;
• ринкова ціна газу для домогосподарств і підприємств ЖКГ;
• запуск конкурентного ринку газу і електроенергії для всіх споживачів;
• створення прозорої та дієвої системи енергозбереження та субсидій для населення;
• припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері відновлювальної енергетики;
• реформування збиткових підприємств, в тому числі у вугледобувній, відмова від прямих та прихованих субсидій;
• вирішення питання надмірного виробництва в атомній енергетиці;
• скорочення викидів від великих спалювальних установок відповідно до законодавства України та зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством.
• включення громад у енергетичний перехід та розвиток розподіленого виробництва енергії;

Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання, електроенергія повинна реалізуватися за ринковими цінами. Енергетична стратегія України повинна передбачати комплексне і системне вирішення проблемних питань та модернізацію національної енергосистеми.