Відмінності між версіями «Податок на виведений капітал»
Роман (обговорення | внесок) |
Роман (обговорення | внесок) |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
Прийняття бюджету на 2020-й рік відбулось без заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, ведуться [https://business.ua/news/7693-podatok-na-vivedenij-kapital-mozhut-vvesti-z-2021-roku-getmantsev розмови] щодо введення ПнВК з 01.01.2021. | Прийняття бюджету на 2020-й рік відбулось без заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, ведуться [https://business.ua/news/7693-podatok-na-vivedenij-kapital-mozhut-vvesti-z-2021-roku-getmantsev розмови] щодо введення ПнВК з 01.01.2021. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Реформи]] |
Поточна версія на 13:06, 25 липня 2021
Податок на виведений капітал (ПнВК) — різновид корпоративного податку (податку на прибуток), яким оподатковується виведення коштів з обороту підприємства (дивіденди, роялті, відсотки, фінансова допомога тощо).
За діючою схемою оподаткування прибутку в Україні оподатковується валовий прибуток підприємства. Основною відмінністю ПнВК від податку на прибуток є те, що оподатковується операційний прибуток, отриманий після вирахунку всіх витрат на зарплатню, нарахування на неї, витрати на закупівлі матеріалів, то податком на виведений капітал оподатковуються лише дивіденди, отримані бенефіціарами після зазначених операцій, та аналогічні операції.
Оподаткуванню податком на виведений капітал підлягають операції, спільною рисою яких є виведення грошових коштів з обороту підприємства. При цьому, Проект розділяє такі операції на дві категорії:
- операції по виведенню капіталу (виплата дивідендів);
- операції, еквівалентні виведенню капіталу (виплата відсотків, страхових платежів, фінансової допомоги, роялті і т. д.).
Залежно від об'єкта оподаткування застосовуються диференційовані ставки податку в розмірі:
- 15 % — до операцій по виведенню капіталу (дивідендів);
- 20 % — до платежів, еквівалентних виведенню капіталу, за винятком застосування ставки 5 % при виплаті пов'язаній особі-нерезиденту.
Податок на виведений капітал – дієвий економічний інструмент стимуляції інвестиційної активності. Сприяє розвитку підприємництва, вдосконаленню та модернізації виробництва, збільшенню його потужностей та створенню нових робочих місць.
Основні переваги введення податку на виведений капітал:
- збільшення інвестиційної активності;
- скорочення кількості схем ухилення від податків;
- перспектива збільшення ВВП;
- вдосконалення роботи фіскальних органів;
- імплементація европейських стандартів оподаткування;
Недоліки, які зазначають опоненти:
- прогнозований дефіцит бюджету і відсутність його компенсаторів;
- невідповідність ПнВК загальносвітовим стандартам і програмам, зокрема — участі в проекті BEPS.
Історія обговорення й прийняття
Витоком законопроекту з введення ПнВК є законопроект № 3557 щодо податкової лібералізації.
За підтримки бізнес-асоціацій, "Демократична сокира" (громадська організація «Демократична орда») провела акцію щодо негайного прийняття законопроекту. 4 липня 2018 року законопроект було підписано Президентом та внесено в Верховну Раду,однак через відсутність компенсаторів в бюджеті та негативної позиції МВФ щодо нього, проект не було прийнято.
Наприкінці жовтня стало відомо, що Мінфін згоден ввести ПнВК, але тільки для підприємств малого та середнього бізнесу, одночасно з цим скасовуючи «третю групу» фізичних осіб-підприємців.
На підтримку прийняття й імплементації законопроекту № 8857 у первісній редакції низка підприємств, бізнес-асоціацій та «Демократична Сокира» (на той час — ще в стані громадської організації) провели адвокаційну кампанію (пікетування парламентського комітету з податкової й митної політики) протягом жовтня-листопада 2018-го року. Мітинги на підтримку ПнВК відбулись також в Харкові.
Прийняття бюджету на 2020-й рік відбулось без заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, ведуться розмови щодо введення ПнВК з 01.01.2021.