Відмінності між версіями «Декриміналізація сутенерства»

Матеріал з sokyra.party
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
Рядок 21: Рядок 21:
  
 
''При відміні статті за сутенерство необхідно чітко зазначити, що ми ведемо мову про декриміналізацію забезпечення організації діяльності повнолітніх людей, що абсолютно добровільно прийняли рішення стати секс-працівниками. Якщо йдеться про згаданий у вищезазначеній діючій статті та дійсно доведений примус особи до секс-роботи, то такий злочин повинен кваліфікуватися набагато жорсткіше, як торгівля людьми або/й зґвалтування і, відповідно, покарання за нього повинно бути більшим ніж позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.''
 
''При відміні статті за сутенерство необхідно чітко зазначити, що ми ведемо мову про декриміналізацію забезпечення організації діяльності повнолітніх людей, що абсолютно добровільно прийняли рішення стати секс-працівниками. Якщо йдеться про згаданий у вищезазначеній діючій статті та дійсно доведений примус особи до секс-роботи, то такий злочин повинен кваліфікуватися набагато жорсткіше, як торгівля людьми або/й зґвалтування і, відповідно, покарання за нього повинно бути більшим ніж позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.''
 +
 +
[[Категорія:Секс-робота]]

Поточна версія на 13:02, 25 липня 2021

Виходячи з того, що секс-робота - це перш за все саме робота, з усіма притаманними їй ознаками, в тому числі з необхідністю забезпечення ефективної організації та впорядкування всіх функцій та взаємодій між задіяними сторонами, автоматично виникає і наявність в цій сфері елементів управління, планування та організації, тобто – банального менеджменту.

Станом на сьогодні, зазначений менеджмент у сфері секс-роботи називається «сутенерство», підпадає під дію Кримінального Кодексу України (стаття 303), і карається, щонайменше, позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Однак, в ситуації коли секс-робота незаконна, і, відповідно ринок секс-послуг тісно пов'язаний з криміналом, менеджерами в цій сфері насамперед виступають саме представники кримінальних структур або навіть корумповані правоохоронці, які одночасно і «борються» з секс-бізнесом і «кришують» його.

Ця ситуація перш за все викликана тим, що при облавах комусь із затриманих інкримінують реальний термін за сутенерство, а комусь - адміністративний штраф за проституцію. Різниця між цими мірами покарання величезна, що дозволяє легко маніпулювати секс-працівниками, примушуючи їх під загрозою ув’язнення давати хабарі, працювати виключно із вказаним «зверху» сутенером, віддаючи йому більшу частину заробленого, неправдиво свідчити проти інших секс-працівників аби лише не опинитися за ґратами, та інше.

Таким чином, ті хто не бажає брати участь у кримінальних і корупційних схемах і віддавати частину власною працею зароблених грошей за фактичну відсутність гарантій безпеки та значної частини прав та свобод, мусять працювати виключно індивідуально, що підвищує ризик опинитися жертвою злочину, який ще й не будуть розслідувати як належно. І враховуючи що сплата «данини» за «право» працювати у сфері секс-послуг є неписаним правилом, скоріше всього рано чи пізно з’явиться той, хто вимагатиме, щоб з ним ділилися прибутком.

Враховуючи все вищезазначене, при декриміналізації декриміналізації секс-роботи декриміналізація «сутенерства» - абсолютно виправданий і логічний крок. Чому при скасуванні відповідальності за секс-роботу необхідність у «сутенерах» - менеджерах - все одно збережеться? Тому що не всім людям зручно працювати за схемою фрилансерів, особливо враховуючи, що секс-робота у більшості випадків передбачає пряму безпосередню взаємодію між працівником та клієнтом, що автоматично підіймає питання про безпеку такої взаємодії.

Об’єднання людей за їх родом діяльності чи професією у певні спілки – це давня практика, що розпочалася раніше становлення ремісничих цехів Середньовіччя, і має цілком об’єктивне економічне обґрунтування. Оренда або придбання приміщення для роботи, його відповідне облаштування, впровадження заходів безпеки – все це простіше і дешевше організувати колективно, а не індивідуально. Зараз за "створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти" статею 302 Кримінального кодексу України передбачено штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Окрім цього, при оформленні відповідних документів, можливому створенні юридичної особи, укладанні договорів про охоронні, бухгалтерські, юридичні, медичні послуги - набагато простіше та ефективніше, коли вирішенням цих питань займається окрема обрана та уповноважена особа, що має певний досвід.

Окремий працівник, що буде вимушений розбиратися у всіх особливостях трудового законодавства, оподаткування, медичного страхування, та інших, пов’язаних із забезпеченням легального оформлення своєї роботи, сферах, може зіткнутися із значною кількістю перешкод та складнощів. Те саме стосується і тих, хто користуватиметься послугами секс-працівників – офіційна організація, що несе відповідальність за дії своїх працівників, як правило, може забезпечити набагато більше гарантій вдалої та безпечної взаємодії для всіх сторін.

Організація досвідченим працівником власної справи нікого не дивує, як нікому не спадає на думку притягнути до відповідальності виконроба за організацію власної будівельної фірми чи бригади, або власника перукарні за надання майстрам-перукарям в оренду робочих місць. При декриміналізації секс-роботи рівні можливості в сфері об’єднання в спілки, в тому числі профспілки, повинні мати й секс-працівники. Менеджмент законної трудової діяльності не повинен вважатися ні карним, ні адміністративним правопорушенням. Відміна кримінальної відповідальності дозволить замінити на місцях "управлінців" секс-роботи корумпованих та криміналізованих "сутенерів" на звичайних менеджерів, що будуть зацікавлені не в своїй безкарності та неоподаткованих прибутках, а в забезпеченні законної та безпечної роботи своїх закладів на виведеному з "тіні" ринку секс-послуг.

Значна кількість працівників поліції в приватних розмовах підтримує декриміналізацію секс-роботи та сутенерства, зазначаючи, що наявність відповідальності за цю діяльність створює аж надто сприятливі умови для розвитку корупції і призводить до появи у середі правоохоронців працівників безпосередньо залучених до «кришування» секс-бізнесу.

При відміні статті за сутенерство необхідно чітко зазначити, що ми ведемо мову про декриміналізацію забезпечення організації діяльності повнолітніх людей, що абсолютно добровільно прийняли рішення стати секс-працівниками. Якщо йдеться про згаданий у вищезазначеній діючій статті та дійсно доведений примус особи до секс-роботи, то такий злочин повинен кваліфікуватися набагато жорсткіше, як торгівля людьми або/й зґвалтування і, відповідно, покарання за нього повинно бути більшим ніж позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.