Холодна зброя в Україні

Холодна зброя - найдавніший вид зброї, перші зразки якого виникли ще в кам'яну добу, однак і на сьогодні використовується людиною та є популярною як у вжитку, так і в культурі.

Згідно чинного законодавства України, холодна зброя - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких заснована на використанні м’язової сили людини. Не всі подібні пристрої відносяться до холодної зброї. Приналежність чи неприналежність кожного окремого ножа чи іншого предмета до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою), який знаходиться на випробуванні, сукупності таких загальних криміналістичних ознак:

• призначеності для ураження цілі;
• придатності для неодноразового ураження цілі.

Випробування – комплекс експериментів, що проводяться з метою визначення певної сукупності властивостей предмету. Випробування бувають статичні та динамічні, відповідно шляхом прикладання до предмету випробування статичного або динамічного навантаження.

Всі інші предмети (пристрої), у яких повністю або частково відсутня хоча б одна з вищезазначених загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.

Призначеність предмета (пристрою) для ураження цілі визначається за наявністю сукупності конструктивних ознак, які дозволяють віднести його до певного різновиду холодної зброї. До такої сукупності конструктивних ознак входять:

• наявність елементів певного виду, форм та розмірів;
• спосіб з’єднання елементів.

За результатами визначення у предмета (пристрою), який досліджується, збігу притаманних йому сукупності конструктивних ознак із сукупністю конструктивних ознак відомого різновиду холодної зброї при порівнянні з відомими аналогами певних різновидів холодної зброї, у якості яких виступають натурні зразки з криміналістичних та інших колекцій, описи та зображення різноманітних зразків холодної зброї в офіційній довідковій та спеціальній літературі, комп'ютерних базах даних та з урахуванням даних фірм-виробників. Не є холодною зброєю вироби господарсько-побутового, виробничого, спортивного та іншого призначення, які схожі з холодною зброєю за зовнішнім виглядом та/або конструктивно, проте всього комплексу суттєвих ознак, притаманних холодній зброї, в тому числі вироби бутафорського та сувенірного характеру.

Визначення повинне проводитися уповноваженим експертом згідно затвердженої методики. Окрім зазначеної методики на офіційному сайті "Законодавство України" Верховної Ради України розміщено ще одну методику 1999 року, текст якої відрізняться від методики 2009 року, однак інформація щодо її скасування відсутня, що, як і відсутність на зазначеному сайті Верховної Ради України методики 2009 року, не вносить остаточної ясності у питання визначення належності предметів до холодної зброї та створює додаткове підґрунтя для спекуляцій.

За конструкцією та способом нанесення тілесних ушкоджень холодна зброя розподіляється на:

• зброю контактної дії (клинкову, неклинкову, комбіновану);
• зброю опосередкованої дії (метальну).

Зброя контактної дії:

• Клинкова холодна зброя - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є клинок.
• Ударно-дробильна холодна зброя - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є ударна частина (частини), що призначена для розтрощення м’яких тканин та роздроблення кісток і являє собою зосереджену масу.

Зброя опосередкованої дії:

• Метальна холодна зброя - предмети та пристрої, які призначені для ураження цілі на відстані.

Також вищезазначені види зброї поділяються за характером ушкоджень, які ними наносяться - рублячої, ріжучої, колючої, колюче-ріжучої, рубляче-ріжучої дії, та за видами - військова, бойова, мисливська, кримінальна, спортивна, парадна, нагородна, табельна, штатна, призова, комбінована, довільна, замаскована, антикварна, історична, меморіальна, колекційна, історична, національна, художня.

Придатність предмета/пристрою для ураження цілі визначається за наявністю технічної забезпеченості як окремих елементів, так і конструкції в цілому, а також за достатністю його уражуючих властивостей. Наявність технічної забезпеченості конструкції в цілому і її окремих елементів визначається в результаті встановлення:

• відповідності розмірних, ергономічних, міцносних (як відносно елементів об’єкту, так і відносно їх з’єднань) та інших технічних характеристик досліджуваного предмета (пристрою) як в цілому, так і його складових, - стандартам (ДСТУ та ін.), технічним умовам (ТУ), а при відсутності нормативно-технічних документів - параметрам відомих аналогів даного різновиду холодної зброї;
• безпечності та зручності його використання при застосуванні у спосіб, характерний для найближчого аналогу холодної зброї (перевіряються експериментально);
• можливості неодноразового використання (перевіряється експериментально).

Для клинкової зброї, в зв'язку з цим, встановлюється спосіб кріплення клинка, зручність утримання зброї у руці, безпечність нанесення визначених по силі та напрямку ударів. Для арбалетів та луків: можливість ведення прицільної стрільби; відповідність міцносних характеристик як конструкції в цілому, так і окремих деталей предмета (пристрою) вимогам Державних стандартів, ТУ, діючих в Україні, а також міцносним характеристикам аналогів даного різновиду зброї.

Перевірка міцності конструкції предмета (пристрою) в цілому провадиться за вимогами, які передбачені цією Методикою (див. п.4) згідно до існуючої нормативно-технічної документації. Отримані результати оцінюються за ступенем їх впливу на міцність конструкції зброї та можливість багаторазового застосування, а також безпечність її застосування та зниження уражуючих властивостей.

Усі вище перераховані методики не є досконалими, залежать від фізичної сили кожного окремо взятого експерта та його суб'єктивних суджень та навіть оснащення експертної інституції. Наприклад, з більш пізньої методики прибрали величину необхідної твердості металу клинка, бо у лабораторії того закладу зламався твердомір.

Так, відомі навіть випадки, коли ніж однієї і тої ж самої моделі експерти одного і того ж інституту, керуючись однією і тою ж методикою, в різний час визнавали і холодною зброєю, і таким, що не відноситься до холодної зброї.

Створює це і перешкоди для бізнесу, так як вимоги до торговельної організації, яка хоче займатися торгівлею холодною зброєю, є набагато прискіпливішими, ніж до звичайного магазину.

Зрозуміло, що ризик виникнення корупційних схем при такій нечіткій і непрозорій регуляції є дуже високим.

Статтею 263 Кримінального кодексу України передбачено за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Таким чином, процес визначення приналежності предмету/пристрою до холодної зброї не лише значно ускладнений наявністю двох методик, але на нього вагомий вплив мають залучені експерти, що підвищує ризик притягнення до відповідальності "потрібної" правоохоронцям особи.

Враховуючи, що для при більшості побутових конфліктів для нанесення тілесних ушкоджень найчастіше використовується не холодна зброя, а поширені у вжитку господарські предмети на кшталт сокир, кухонних ножів, або навіть лопат, подібні ускладнення при володінні холодною зброєю та визначенні приналежності предметів/пристроїв до неї скоріше спрямовані на залякування громадян та мають корупційну природу, ніж реально слугують для захисту когось від злочинних посягань.

В цілому, наявність кримінальної відповідальності за володіння ріжучими та колючими предметами (п.2 ст.263 ККУ) є рудиментом тоталітарного радянського законодавства та повинна бути скасована.

У розвинених європейських країнах, таких як Чехія, Словаччина, Болгарія, Швейцарія володіння будь-яким предметом, що відноситься до категорії холодної зброї в Україні, є вільним та не потребує будь-яких дозволів.

Відповідальність має наставати за застосування ножа з кримінальною метою, і тут не важливо, чи відноситься він до холодної зброї, чи ні.