Відмінності між версіями «Обіг зброї»
Роман (обговорення | внесок) |
Роман (обговорення | внесок) |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Право на зброю - історичний привілей вільної людини. В Україні має бути скасовано необґрунтовані обмеження для законослухняних громадян на відповідальне вільне [[Вільне володіння зброєю|вільне володіння зброєю]]. | Право на зброю - історичний привілей вільної людини. В Україні має бути скасовано необґрунтовані обмеження для законослухняних громадян на відповідальне вільне [[Вільне володіння зброєю|вільне володіння зброєю]]. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Зброя та самозахист]] |
Поточна версія на 12:57, 25 липня 2021
У сучасній Україні налічується три ключових документи, що регулюють обіг зброї:
- інструкція Міністерства внутрішніх справ, затверджена наказом МВС №622 «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів що регулює, зокрема, придбання й застосування зброї»;
- постанова Верховної Ради «Про право власності на окремі види майна»;
- постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему»;
Також обіг зброї "регулюється" статтями Кримінального кодексу України - у статті 263 йдеться про носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв «без передбаченого законом дозволу", у статті 264 - про недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.
Окрім цього, існує низка підзаконних актів, включаючи інструкції "для службового користування" та щодо визначення того, чи є предмет зброєю, які можуть бути в будь-який момент змінені міністерствами в односторонньому порядку шляхом прийняття нових наказів, що максимально ускладнює для необізнаного у всіх деталях та нюансах громадянина процес придбання зброї та володіння нею. Таким чином, створюється широкий простір для зловживання службовим становищем на рівні всіх ланок правоохоронних та судових органів, сприяючи зростанню рівня корупції. Ринок легальної зброї фактично контролює Міністерство внутрішніх справ, виступаючи монополістом і заробляючи на цьому серйозні кошти (які не потрапляють в бюджет).
Демократична Сокира виступає за прийняття єдиного закону, який чітко і прозоро регулював би обіг зброї, затвердив розширення видів громадянської зброї та ліквідував простір для корупції.
Де-юре, в Україні існує підпільний вільний обіг зброї, що означає фактичну можливість при наявності матеріальних можливостей отримати "на руки" нелегальну незареєстровану зброю, що, очевидно, може бути використана у будь-яких, насамперед кримінальних цілях.
Таким чином, умовами умовами діючого законодавства саме для законослухняних громадян можливість отримати легальну зброю надзвичайно ускладена або взагалі унеможливлена.
Прийняття чіткого закону про зброю закріпить законослухняним громадянам на законодавчому рівні право володіння зброєю, а також покращить контроль за її обігом та використанням в країні.
Право на зброю - історичний привілей вільної людини. В Україні має бути скасовано необґрунтовані обмеження для законослухняних громадян на відповідальне вільне вільне володіння зброєю.