Відмінності між версіями «Енергетика»
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
- припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері [https://wiki.sokyra.party/wiki/Відновлювальна_енергетика відновлювальної енергетики]; <br> | - припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері [https://wiki.sokyra.party/wiki/Відновлювальна_енергетика відновлювальної енергетики]; <br> | ||
- реформування збиткових підприємств, в тому числі у [https://wiki.sokyra.party/wiki/Енергетичне_вугілля вугледобувній] галузі; <br> | - реформування збиткових підприємств, в тому числі у [https://wiki.sokyra.party/wiki/Енергетичне_вугілля вугледобувній] галузі; <br> | ||
− | - вирішення питання надмірного виробництва в атомній енергетиці; <br> | + | - вирішення питання надмірного виробництва в [https://wiki.sokyra.party/wiki/Атомна_енергетика атомній енергетиці]; <br> |
- подолання енергетичної кризи, що розпочалася 2020 року, спровокована зменшенням споживання електроенергії через економічний спад та карантин; | - подолання енергетичної кризи, що розпочалася 2020 року, спровокована зменшенням споживання електроенергії через економічний спад та карантин; | ||
Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання. | Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання. |
Версія за 16:58, 9 вересня 2020
Станом на сьогодні, енергетична сфера відіграє ключову роль за своїм впливом на інші складові економіки та якість життя людей.
Забезпечення енергетичної безпеки є одним з основних стратегічних пріоритетів держави для створення умов нормального функціонування всіх галузей економіки.
Енергетична безпека – це гарантований захист держави та суспільства від дефіциту паливноенергетичних ресурсів, та запобігання використання «енергетичних» питань в якості важелів в сфері міжнародної політики.
Основною метою сучасної політики держави в сфері енергетики повинно бути забезпечення сталого функціонування та розвитку паливно-енергетичного комплексу, впровадження послідовного й активного енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення і повноцінна імплементація третього енергопакету Європейського Союзу.
Третій енергопакет вступив у дію у вересні 2009 року, однак робота над втіленням його положень в Україні розпочалась лише після 2014 року.
Кінцевою метою імплементації Третього енергопакету ЄС є підвищення національної енергетичної безпеки, якості послуг й інституційна інтеграція українських енергетичних ринків до єдиної європейської системи транспортування газу ENTSO-G та енергетичної системи ENTSO-E, що змусить українських "привілейованих" постачальників зіткнутися із реальною конкуренцією.
До основних завдань держави в енергетичній сфері відносяться:
- повний розподіл на постачальників і транспортні компанії;
- ринкова ціна газу для домогосподарств і підприємств ЖКГ;
- запуск конкурентного ринку газу і електроенергії для всіх споживачів;
- створення прозорої та дієвої системи енергозбереження та субсидій для населення;
- припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері відновлювальної енергетики;
- реформування збиткових підприємств, в тому числі у вугледобувній галузі;
- вирішення питання надмірного виробництва в атомній енергетиці;
- подолання енергетичної кризи, що розпочалася 2020 року, спровокована зменшенням споживання електроенергії через економічний спад та карантин;
Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання.