Відмінності між версіями «Енергетика»

Матеріал з sokyra.party
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 12: Рядок 12:
 
- припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері [https://wiki.sokyra.party/wiki/Відновлювальна_енергетика відновлювальної енергетики]; <br>
 
- припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері [https://wiki.sokyra.party/wiki/Відновлювальна_енергетика відновлювальної енергетики]; <br>
 
- реформування збиткових підприємств, в тому числі у [https://wiki.sokyra.party/wiki/Енергетичне_вугілля вугледобувній] галузі; <br>
 
- реформування збиткових підприємств, в тому числі у [https://wiki.sokyra.party/wiki/Енергетичне_вугілля вугледобувній] галузі; <br>
- вирішення питання надмірного виробництва в атомній енергетиці;   
+
- вирішення питання надмірного виробництва в атомній енергетиці;  <br>
 
- подолання енергетичної кризи, що розпочалася 2020 року, спровокована зменшенням споживання електроенергії через економічний спад та карантин;  
 
- подолання енергетичної кризи, що розпочалася 2020 року, спровокована зменшенням споживання електроенергії через економічний спад та карантин;  
  
 
Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання.
 
Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання.

Версія за 16:55, 9 вересня 2020

Станом на сьогодні, енергетична сфера відіграє ключову роль за своїм впливом на інші складові економіки та якість життя людей.
Забезпечення енергетичної безпеки є одним з основних стратегічних пріоритетів держави для створення умов нормального функціонування всіх галузей економіки. Енергетична безпека – це гарантований захист держави та суспільства від дефіциту паливноенергетичних ресурсів, та запобігання використання «енергетичних» питань в якості важелів в сфері міжнародної політики.

Основною метою сучасної політики держави в сфері енергетики повинно бути забезпечення сталого функціонування та розвитку паливно-енергетичного комплексу, впровадження послідовного й активного енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення і повноцінна імплементація третього енергопакету Європейського Союзу.

Третій енергопакет вступив у дію у вересні 2009 року, однак робота над втіленням його положень в Україні розпочалась лише після 2014 року. Кінцевою метою імплементації Третього енергопакету ЄС є підвищення національної енергетичної безпеки, якості послуг й інституційна інтеграція українських енергетичних ринків до єдиної європейської системи транспортування газу ENTSO-G та енергетичної системи ENTSO-E, що змусить українських "привілейованих" постачальників зіткнутися із реальною конкуренцією.
До основних завдань держави в енергетичній сфері відносяться:
- повний розподіл на постачальників і транспортні компанії;
- ринкова ціна газу для домогосподарств і підприємств ЖКГ;
- запуск конкурентного ринку газу і електроенергії для всіх споживачів;
- створення прозорої та дієвої системи енергозбереження та субсидій для населення;
- припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері відновлювальної енергетики;
- реформування збиткових підприємств, в тому числі у вугледобувній галузі;
- вирішення питання надмірного виробництва в атомній енергетиці;
- подолання енергетичної кризи, що розпочалася 2020 року, спровокована зменшенням споживання електроенергії через економічний спад та карантин;

Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання.