Декриміналізація сутенерства

Виходячи з того, що секс-робота - це перш за все саме робота, з усіма притаманними їй ознаками, в тому числі з необхідністю забезпечення ефективної організації та впорядкування всіх функцій та взаємодій між задіяними сторонами, автоматично виникає і наявність в цій сфері елементів управління, планування та організації, тобто – банального менеджменту.
Станом на сьогодні, зазначений менеджмент у сфері секс-роботи називається «сутенерство», підпадає під дію Кримінального Кодексу України (стаття 303), і карається, щонайменше, позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Однак, в ситуації коли секс-робота незаконна, і, відповідно ринок секс-послуг тісно пов'язаний з криміналом, менеджерами в цій сфері насамперед виступають саме представники кримінальних структур або навіть корумповані правоохоронці, які одночасно і «борються» з секс-бізнесом і «кришують» його.
Ця ситуація перш за все викликана тим, що при облавах комусь із затриманих інкримінують реальний термін за сутенерство, а комусь - адміністративний штраф за проституцію. Різниця між цими мірами покарання величезна, що дозволяє легко маніпулювати секс-працівниками, примушуючи їх під загрозою ув’язнення давати хабарі, працювати виключно із вказаним «зверху» сутенером, неправдиво свідчити аби лише не опинитися за гратами, та інше.
Таким чином, ті хто не бажає брати участь у кримінальних схемах і віддавати частину власною працею зароблених грошей за фактичну відсутність гарантій безпеки та значної частини прав та свобод, мусять працювати виключно індивідуально. Однак, враховуючи що сплата «данини» за «право» працювати у сфері секс-послуг є неписаним правилом, рано чи пізно чи пізно з’явиться той, з ким треба ділитись прибутком.

Враховуючи все вищезазначене, при секс-роботи декриміналізація «сутенерства» - абсолютно виправданий і логічний крок. Чому при відміні кримінальної відповідальності необхідність у «сутенерах» - менеджерах - все одно збережеться? Тому що не всім людям зручно працювати за схемою фрилансерів, особливо враховуючи, що секс-робота у більшості випадків передбачає пряму безпосередню взаємодію між працівником та клієнтом.

Об’єднання людей за їх родом діяльності чи професією у певні спілки – це давня практика, що розпочалася раніше становлення ремісничих цехів середньовіччя, і має цілком об’єктивне економічне обґрунтування. Знімання або придбання приміщення для роботи, його відповідне облаштування, впровадження заходів безпеки – все це простіше і дешевше організувати колективно, а не індивідуально. Оформлення відповідних документів, можливе створення юридичної особи, укладання договорів про охоронні. бухгалтерські, юридичні, медичні послуги - набагато простіше та ефективніше, коли вирішенням цих питань займається окрема обрана та уповноважена особа, що має певний досвід.

Окремий працівник, що буде вимушений розбиратися у всіх особливостях трудового законодавства, оподаткування, медичного страхування, та інших, пов’язаних із забезпеченням легального оформлення своєї роботи, сферах, може зіткнутися із значною кількістю перешкод та складнощів. Те саме стосується і тих, хто користуватиметься послугами секс-працівників – офіційна організація, що несе відповідальність за дії своїх працівників, як правило, може забезпечити набагато більше гарантій вдалої та безпечної взаємодії для всіх сторін.
Організація досвідченим працівником власної справи нікого не дивує Нікому не спадає на думку притягнути до відповідальності виконроба за організацію власної будівельної фірми чи бригади, або власника перукарні за надання майстрам-перукарям в оренду робочих місць. При декриміналізації секс-роботи рівні можливості в сфері об’єднання в спілки, в тому числі проф-спілки, повинні мати й секс-працівники. Менеджмент законної трудової діяльності не повинен вважатися ні карним, ні адміністративним правопорушенням.

При відміні статті за сутенерство необхідно чітко зазначити, що ми ведемо річ про декриміналізацію забезпечення організації діяльності повнолітніх людей, що абсолютно добровільно прийняли рішення стати секс-працівниками. Якщо йдеться про згаданий у вищезазначеній діючій статті та дійсно доведений примус особи до секс-роботи, то такий злочин повинен кваліфікуватися набагато жорсткіше, як торгівля людьми або/й зґвалтування і, відповідно, покарання за нього повинно бути більшим ніж позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.