Закордонний досвід - Історія редагувань

Роман в 09:44, 25 липня 2021

2021-07-25T09:44:58Z

Роман в 09:44, 25 липня 2021

2021-07-25T09:44:31Z

Роман в 11:00, 23 липня 2021

2021-07-23T11:00:40Z

Draceina в 11:49, 4 травня 2020

2020-05-04T11:49:07Z

Draceina: Створена сторінка: У світі історично склалися дві системи організації науки: англо-саксонська, поширена у...

2020-05-04T11:44:55Z

Створена сторінка: У світі історично склалися дві системи організації науки: англо-саксонська, поширена у...

Нова сторінка

У світі історично склалися дві системи організації науки: англо-саксонська, поширена у Британії та її колишніх колоніях ( в тому числі США), та германська, поширена у решті країн.
Англо-саксонська система передбачає, що наука, принаймні фундаментальна, сконцентрована переважно в університетах, які мають в своєму складі великі дослідницькі лабораторії та центри.
У германській системі університети займаються насамперед освітою, а дослідження проводяться переважно в окремих інститутах. 

Звісно, в жодній з зазначених систем цей принцип не є абсолютним. Іншою відмінністю є наявність двох наукових ступенів (doctor та doctor habilitatis) в германській системі (приблизно відповідають кандидату та доктору наук відповідно) та лише одного (doctor) в англо-саксонській. В усіх соціалістичних країнах Старого світу діяла германська система. Після падіння СРСР серед них з’явилося багато проміжних форм між цими системами і границя значно розмилася. Зокрема, це призвело до того, що ступені doctor habilitatis по всьому світу, окрім колишнього СРСР та Китаю, стали майже виключно почесними. Крім того, реалізація цих систем в кожній країні дещо відрізняється. 

В США діє англо-саксонська система, але крім університетів розвинута мережа спеціалізованих дослідних установах (наприклад, [https://www.nasa.gov/ NASA]), найважливіші дослідження у сфері нацбезпеки та оборони проводяться у національних лабораторіях, науково-дослідних лабораторіях збройних сил та науково-дослідних підрозділах державних установ, і значна частина досліджень проводиться в приватних компаніях. Особливістю американської науки є відносна закритість результатів досліджень через високу конкуренцію. 

В Німеччині фундаментальна наука поділена приблизно порівну між університетами та інститутами товариства Макса Планка, прикладна наука поділена приблизно порівну між технічними університетами та інститутами товариства Фраунгофера плюс є відносно невелика кількість приватних компаній, у суспільників та гуманітаріїв теж є свої товариства. Особливістю німецької науки є постійна політична боротьба і плетіння інтриг. 

У Франції наука робиться у мережі науково-дослідних лабораторій, в меншій мірі в університетах та приватних компаніях. Особливістю французької науки є розгалужена бюрократія, зарегульованість і непрозорість.
У Польщі наука робиться переважно у великих дослідницьких центрах, які або існували з радянських часів, або були утворені шляхом об’єднання менших інститутів. Менша кількість досліджень проводиться в університетах (переважно фундаментальна наука) та технічних університетах (прикладна наука). 

В Японії наука розподілена між університетами та дослідницькими центрами, як державними так і приватними. Існують окремі «наукові» міста (наприклад, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цукуба_(Ібаракі) Цукуба]), де зосереджено значну кількість наукових установ. Особливістю японської науки є те, що три чверті національних витрат на наукові дослідження припадають на приватний сектор, і саме дослідницькі центри провідних промислових підприємств роблять значний внесок у розвиток науки. 

На сьогодні світовими лідерами у сфері науки є найбільш розвинені країни, а саме Велика Британія, США, Швеція, Швейцарія, Нідерланди, Японія. Активно розвивається наука у Китаї.

← Попередня версія		Версія за 09:44, 25 липня 2021
Рядок 16:		Рядок 16:
	На сьогодні світовими лідерами у сфері науки є найбільш розвинені країни, а саме Велика Британія, США, Швеція, Швейцарія, Нідерланди, Японія. Активно розвивається наука у Китаї.		На сьогодні світовими лідерами у сфері науки є найбільш розвинені країни, а саме Велика Британія, США, Швеція, Швейцарія, Нідерланди, Японія. Активно розвивається наука у Китаї.

−	[[Категорія:~~Наука~~]]	+	[[Категорія:Освіта та наука]]

← Попередня версія		Версія за 09:44, 25 липня 2021
Рядок 15:		Рядок 15:

	На сьогодні світовими лідерами у сфері науки є найбільш розвинені країни, а саме Велика Британія, США, Швеція, Швейцарія, Нідерланди, Японія. Активно розвивається наука у Китаї.		На сьогодні світовими лідерами у сфері науки є найбільш розвинені країни, а саме Велика Британія, США, Швеція, Швейцарія, Нідерланди, Японія. Активно розвивається наука у Китаї.
		+
		+	[[Категорія:Наука]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 В США діє англо-саксонська система, але крім університетів розвинута мережа спеціалізованих дослідних установах (наприклад, [https://www.nasa.gov/ NASA]), найважливіші дослідження у сфері нацбезпеки та оборони проводяться у національних лабораторіях, науково-дослідних лабораторіях збройних сил та науково-дослідних підрозділах державних установ, і значна частина досліджень проводиться в приватних компаніях. Особливістю американської науки є відносна закритість результатів досліджень через високу конкуренцію.<br>
- В Німеччині фундаментальна наука поділена приблизно порівну між університетами та інститутами товариства Макса Планка, прикладна наука поділена приблизно порівну між технічними університетами та інститутами товариства Фраунгофера плюс є відносно невелика кількість приватних компаній, у суспільників та гуманітаріїв теж є свої товариства. Особливістю німецької науки є постійна політична боротьба і плетіння інтриг.<br>
+В Німеччині фундаментальна наука поділена приблизно порівну між університетами та інститутами товариства Макса Планка, прикладна наука поділена приблизно порівну між технічними університетами та інститутами товариства Фраунгофера плюс є відносно невелика кількість приватних компаній, у суспільників та гуманітаріїв теж є свої товариства. Особливістю німецької науки є постійна політична боротьба і плетіння інтриг.<br>
 У Франції наука робиться у мережі науково-дослідних лабораторій, в меншій мірі в університетах та приватних компаніях. Особливістю французької науки є розгалужена бюрократія, зарегульованість і непрозорість.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 У світі історично склалися дві системи організації науки: англо-саксонська, поширена у Британії та її колишніх колоніях ( в тому числі США), та германська, поширена у решті країн.
 Англо-саксонська система передбачає, що наука, принаймні фундаментальна, сконцентрована переважно в університетах, які мають в своєму складі великі дослідницькі лабораторії та центри.
-У германській системі університети займаються насамперед освітою, а дослідження проводяться переважно в окремих інститутах. <br>
+У германській системі університети займаються насамперед освітою, а дослідження проводяться переважно в окремих інститутах.
-Звісно, в жодній з зазначених систем цей принцип не є абсолютним. Іншою відмінністю є наявність двох наукових ступенів (doctor та doctor habilitatis) в германській системі (приблизно відповідають кандидату та доктору наук відповідно) та лише одного (doctor) в англо-саксонській. В усіх соціалістичних країнах Старого світу діяла германська система. Після падіння СРСР серед них з’явилося багато проміжних форм між цими системами і границя значно розмилася. Зокрема, це призвело до того, що ступені doctor habilitatis по всьому світу, окрім колишнього СРСР та Китаю, стали майже виключно почесними. Крім того, реалізація цих систем в кожній країні дещо відрізняється.<br>
+Звісно, в жодній з зазначених систем цей принцип не є абсолютним. Іншою відмінністю є наявність двох наукових ступенів (doctor та doctor habilitatis) в германській системі (приблизно відповідають кандидату та доктору наук відповідно) та лише одного (doctor) в англо-саксонській. В усіх соціалістичних країнах Старого світу діяла германська система. Після падіння СРСР серед них з’явилося багато проміжних форм між цими системами і границя значно розмилася. Зокрема, це призвело до того, що ступені doctor habilitatis по всьому світу, окрім колишнього СРСР та Китаю, стали майже виключно почесними. Крім того, реалізація цих систем в кожній країні дещо відрізняється.
-В США діє англо-саксонська система, але крім університетів розвинута мережа спеціалізованих дослідних установах (наприклад, [https://www.nasa.gov/ NASA]), найважливіші дослідження у сфері нацбезпеки та оборони проводяться у національних лабораторіях, науково-дослідних лабораторіях збройних сил та науково-дослідних підрозділах державних установ, і значна частина досліджень проводиться в приватних компаніях. Особливістю американської науки є відносна закритість результатів досліджень через високу конкуренцію.<br>
+В США діє англо-саксонська система, але крім університетів розвинута мережа спеціалізованих дослідних установах (наприклад, [https://www.nasa.gov/ NASA]), найважливіші дослідження у сфері нацбезпеки та оборони проводяться у національних лабораторіях, науково-дослідних лабораторіях збройних сил та науково-дослідних підрозділах державних установ, і значна частина досліджень проводиться в приватних компаніях. Особливістю американської науки є відносна закритість результатів досліджень через високу конкуренцію.
-В Німеччині фундаментальна наука поділена приблизно порівну між університетами та інститутами товариства Макса Планка, прикладна наука поділена приблизно порівну між технічними університетами та інститутами товариства Фраунгофера плюс є відносно невелика кількість приватних компаній, у суспільників та гуманітаріїв теж є свої товариства. Особливістю німецької науки є постійна політична боротьба і плетіння інтриг.<br>
+В Німеччині фундаментальна наука поділена приблизно порівну між університетами та інститутами товариства Макса Планка, прикладна наука поділена приблизно порівну між технічними університетами та інститутами товариства Фраунгофера плюс є відносно невелика кількість приватних компаній, у суспільників та гуманітаріїв теж є свої товариства. Особливістю німецької науки є постійна політична боротьба і плетіння інтриг.
 У Франції наука робиться у мережі науково-дослідних лабораторій, в меншій мірі в університетах та приватних компаніях. Особливістю французької науки є розгалужена бюрократія, зарегульованість і непрозорість.
-У Польщі наука робиться переважно у великих дослідницьких центрах, які або існували з радянських часів, або були утворені шляхом об’єднання менших інститутів. Менша кількість досліджень проводиться в університетах (переважно фундаментальна наука) та технічних університетах (прикладна наука).<br>
+У Польщі наука робиться переважно у великих дослідницьких центрах, які або існували з радянських часів, або були утворені шляхом об’єднання менших інститутів. Менша кількість досліджень проводиться в університетах (переважно фундаментальна наука) та технічних університетах (прикладна наука).
-В Японії наука розподілена між університетами та дослідницькими центрами, як державними так і приватними. Існують окремі «наукові» міста (наприклад, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цукуба_(Ібаракі) Цукуба]), де зосереджено значну кількість наукових установ. Особливістю японської науки є те, що три чверті національних витрат на наукові дослідження припадають на приватний сектор, і саме дослідницькі центри провідних промислових підприємств роблять значний внесок у розвиток науки. <br>
+В Японії наука розподілена між університетами та дослідницькими центрами, як державними так і приватними. Існують окремі «наукові» міста (наприклад, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цукуба_(Ібаракі) Цукуба]), де зосереджено значну кількість наукових установ. Особливістю японської науки є те, що три чверті національних витрат на наукові дослідження припадають на приватний сектор, і саме дослідницькі центри провідних промислових підприємств роблять значний внесок у розвиток науки.
 На сьогодні світовими лідерами у сфері науки є найбільш розвинені країни, а саме  Велика Британія, США, Швеція, Швейцарія, Нідерланди, Японія. Активно розвивається наука у Китаї.