Існуюча структура української науки - Історія редагувань

Роман в 09:46, 25 липня 2021

2021-07-25T09:46:39Z

Роман в 06:21, 23 липня 2021

2021-07-23T06:21:44Z

Draceina в 14:02, 4 травня 2020

2020-05-04T14:02:25Z

Draceina в 11:22, 4 травня 2020

2020-05-04T11:22:07Z

Draceina в 11:13, 4 травня 2020

2020-05-04T11:13:17Z

Draceina: Створена сторінка: Сучасна структура української науки – це застаріла за своєю сутністю система, успадко...

2020-05-04T11:09:13Z

Створена сторінка: Сучасна структура української науки – це застаріла за своєю сутністю система, успадко...

Нова сторінка

Сучасна структура української науки – це застаріла за своєю сутністю система, успадкована від Радянського Союзу із переважанням планово-нормативних елементів та ієрархічної структури, що пронизує всі державні наукові заклади та установи і суттєво гальмує будь-який розвиток. 

Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так. 
На практиці в українській науці діє майже «феодальна» система відносин, при якій кошти розподіляються між «феодалами», що керують наданими їм в управління установами. При цьому вірність основним «гравцям» та готовність чітко виконувати їх вказівки має більше значення, ніж будь-яка важливість, перспективність чи результативність досліджень. Зараз основними «гравцями» є:
Міністерство освіти і науки України - формально відповідає за всю науку загалом, а реально керує наукою в університетах, а також у невеликій кількості інститутів, які з різних причин опинилися в його сфері управління; має конкурсні теми для своїх. 
[https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-ukrayini-z-pitan-rozvitku-nauki-i-tehnologij НацРада з науки і технологій] - новий орган при Кабінеті Міністрів України, створений 2017 року; формально - дорадчий, реально – керівний, і наразі - найбільш активний.
[https://nrfu.org.ua/ Національний фонд досліджень] – створений 2018 року державний цільовий фонд, метою якого є надання грантів для підтримки наукових досліджень і розробок, фактично український аналог [https://www.nsf.gov/ National Science Foundation]. Створений на базі Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД) незалежний, але під наглядом НацРади. 

'''Президія НАН України''' – найбільш серьйозний гравець в сфері української науки і одночасно найбільший реакціонер. Діяльність НАН України регулюється Статутом Національної академії наук України, яким НАН надається значна кількість переваг та преференцій, в тому числі: 
- права самоврядності, в тому числі самостійне визначення тематики досліджень, своєї структури, науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків ;
- всебічна підтримка статутної діяльності з боку держави; 
- безстрокова та безоплатна передача у користування державного майна без права зміни форми власності; 
Таким чином, НАН України планує та контролює виконання тематики наукових досліджень в усіх своїх установах, розподіл коштів між ними, а також їх майно, нерухомість та землю. Через свій унікальний правовий статус НАН України має змогу ігнорувати не лише думку інших «гравців» та досягнуті домовленості, але й подекуди чинне законодавство.
'''Президії галузевих академій''' – фактично, клони НАН, однак із значно меншим впливом. 

'''Міністерства і відомства''' - керують галузевими науково-дослідними інститутами у своїй сфері управління, і, як правило, дуже закриті і непрозорі. 

'''Промисловість''' - деякі підприємства мають власні науково-дослідні підрозділи, які працюють в інтересах цього підприємства і за їхній рахунок. За межі підприємства їхні результати зазвичай не виходять і не відіграють істотної ролі. 

'''Приватні компанії''' - з’явились переважно протягом останніх років. Як правило, складаються з колишніх працівників державних інститутів, які монетизують свої результати, отримані на попередній роботі, хоча є і виключення; не відіграють істотної ролі. 

'''Незалежні дослідники''' - фактично, ентузіасти, які мають інше джерело доходів, а наукою займаються як хобі і не відіграють істотної ролі.

← Попередня версія		Версія за 09:46, 25 липня 2021
Рядок 26:		Рядок 26:

	'''Незалежні дослідники''' - фактично, ентузіасти, які мають інше джерело доходів, а наукою займаються як хобі і не відіграють істотної ролі.		'''Незалежні дослідники''' - фактично, ентузіасти, які мають інше джерело доходів, а наукою займаються як хобі і не відіграють істотної ролі.
		+
		+	[[Категорія:Освіта та наука]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Сучасна структура [https://wiki.sokyra.party/wiki/Основні_етапи_формування_української_науки української науки] – це застаріла за своєю сутністю система, успадкована від Радянського Союзу із переважанням планово-нормативних елементів та ієрархічної структури, що пронизує всі державні наукові заклади та установи і суттєво гальмує будь-який розвиток.<br>
+Сучасна структура [[Основні етапи формування української науки|української науки]] – це застаріла за своєю сутністю система, успадкована від Радянського Союзу із переважанням планово-нормативних елементів та ієрархічної структури, що пронизує всі державні наукові заклади та установи і суттєво гальмує будь-який розвиток.
-Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти  галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 «Про наукову і науково-технічну діяльність»], і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так. <br>
+Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти  галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 «Про наукову і науково-технічну діяльність»], і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так.
-'''Міністерство освіти і науки України''' - формально відповідає за всю науку загалом, а реально керує наукою в університетах, а також у невеликій кількості інститутів, які з різних причин опинилися в його сфері управління; має конкурсні теми для своїх.<br>
+На практиці в українській науці діє майже «феодальна» система відносин, при якій кошти розподіляються між «феодалами», що керують наданими їм в управління установами. При цьому вірність основним «гравцям» та готовність чітко виконувати їх вказівки має більше значення, ніж будь-яка важливість, перспективність  чи результативність досліджень. Зараз основними «гравцями» є:
-'''Президія НАН України''' – найбільш серьйозний гравець в сфері української науки і одночасно найбільший реакціонер. Діяльність НАН України регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001550-02 Статутом Національної академії наук України], яким НАН надається значна кількість переваг та преференцій, в тому числі:<br>
+'''Міністерство освіти і науки України''' - формально відповідає за всю науку загалом, а реально керує наукою в університетах, а також у невеликій кількості інститутів, які з різних причин опинилися в його сфері управління; має конкурсні теми для своїх.
-'''Президії галузевих академій''' – фактично, клони НАН, однак із значно меншим впливом.<br>
+[https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-ukrayini-z-pitan-rozvitku-nauki-i-tehnologij '''НацРада з науки і технологій'''] - новий орган при Кабінеті Міністрів України, створений 2017 року; формально - дорадчий, реально – керівний, і наразі - найбільш активний.
-'''Міністерства і відомства''' - керують галузевими науково-дослідними інститутами у своїй сфері управління, і, як правило, дуже закриті і непрозорі.<br>
+[https://nrfu.org.ua/ '''Національний фонд досліджень'''] – створений 2018 року державний цільовий фонд, метою якого є надання грантів для підтримки наукових досліджень і розробок, фактично український аналог [https://www.nsf.gov/ National Science Foundation]. Створений на базі Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД)  незалежний, але під наглядом НацРади.
-'''Промисловість''' - деякі підприємства мають власні науково-дослідні підрозділи, які працюють в інтересах цього підприємства і за їхній рахунок. За межі підприємства їхні результати зазвичай не виходять і не відіграють істотної ролі.<br>
+'''Президія НАН України''' – найбільш серйозний гравець в сфері української науки і одночасно найбільший реакціонер. Діяльність НАН України регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001550-02 Статутом Національної академії наук України], яким НАН надається значна кількість переваг та преференцій, в тому числі:
-'''Приватні компанії''' - з’явились переважно протягом останніх років. Як правило, складаються з колишніх працівників державних інститутів, які монетизують свої результати, отримані на попередній роботі, хоча є і виключення; не відіграють істотної ролі.<br>
+'''Президії галузевих академій''' – фактично, клони НАН, однак із значно меншим впливом.
 '''Незалежні дослідники''' - фактично, ентузіасти, які мають інше джерело доходів, а наукою займаються як хобі і не відіграють істотної ролі.

← Попередня версія		Версія за 14:02, 4 травня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
−	Сучасна структура української науки – це застаріла за своєю сутністю система, успадкована від Радянського Союзу із переважанням планово-нормативних елементів та ієрархічної структури, що пронизує всі державні наукові заклади та установи і суттєво гальмує будь-який розвиток.<br>	+	Сучасна структура [https://wiki.sokyra.party/wiki/Основні_етапи_формування_української_науки української науки] – це застаріла за своєю сутністю система, успадкована від Радянського Союзу із переважанням планово-нормативних елементів та ієрархічної структури, що пронизує всі державні наукові заклади та установи і суттєво гальмує будь-який розвиток.<br>

	Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 «Про наукову і науково-технічну діяльність»], і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так. <br>		Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 «Про наукову і науково-технічну діяльність»], і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так. <br>

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Сучасна структура української науки – це застаріла за своєю сутністю система, успадкована від Радянського Союзу із переважанням планово-нормативних елементів та ієрархічної структури, що пронизує всі державні наукові заклади та установи і суттєво гальмує будь-який розвиток.<br>
-Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти  галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так. <br>
+Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти  галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 «Про наукову і науково-технічну діяльність»], і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так. <br>
 На практиці в українській науці діє майже «феодальна» система відносин, при якій кошти розподіляються між «феодалами», що керують наданими їм в управління установами. При цьому вірність основним «гравцям» та готовність чітко виконувати їх вказівки має більше значення, ніж будь-яка важливість, перспективність  чи результативність досліджень. Зараз основними «гравцями» є:<br>
@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 [https://nrfu.org.ua/ '''Національний фонд досліджень'''] – створений 2018 року державний цільовий фонд, метою якого є надання грантів для підтримки наукових досліджень і розробок, фактично український аналог [https://www.nsf.gov/ National Science Foundation]. Створений на базі Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД)  незалежний, але під наглядом НацРади.<br>
-'''Президія НАН України''' – найбільш серьйозний гравець в сфері української науки і одночасно найбільший реакціонер. Діяльність НАН України регулюється  Статутом Національної академії наук України, яким НАН надається значна кількість переваг та преференцій, в тому числі:<br>
+'''Президія НАН України''' – найбільш серьйозний гравець в сфері української науки і одночасно найбільший реакціонер. Діяльність НАН України регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001550-02 Статутом Національної академії наук України], яким НАН надається значна кількість переваг та преференцій, в тому числі:<br>
 -	права самоврядності, в тому числі самостійне визначення тематики досліджень, своєї структури, науково-організаційних,   господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків ;
 -	всебічна підтримка статутної діяльності з боку держави;<br>

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 Наука в Україні складається з інститутів та центрів Національної академії наук України, п’яти  галузевих академій (медична, аграрна, педагогічна, правова та мистецтв), науково-дослідних частин університетів, навчальних підрозділів університетів, науково-дослідних установ при Міністерстві освіти і науки України, галузевих наукових установ, науково-дослідних підрозділів підприємств, приватних науково-дослідних компаній та незалежних дослідників. Наукова діяльність регулюється Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і з точки зору законодавства всі наукові установи рівні, однак на практиці це не так. <br>
-На практиці в українській науці діє майже «феодальна» система відносин, при якій кошти розподіляються між «феодалами», що керують наданими їм в управління установами. При цьому вірність основним «гравцям» та готовність чітко виконувати їх вказівки має більше значення, ніж будь-яка важливість, перспективність  чи результативність досліджень. Зараз основними «гравцями» є:
+На практиці в українській науці діє майже «феодальна» система відносин, при якій кошти розподіляються між «феодалами», що керують наданими їм в управління установами. При цьому вірність основним «гравцям» та готовність чітко виконувати їх вказівки має більше значення, ніж будь-яка важливість, перспективність  чи результативність досліджень. Зараз основними «гравцями» є:<br>
 Міністерство освіти і науки України - формально відповідає за всю науку загалом, а реально керує наукою в університетах, а також у невеликій кількості інститутів, які з різних причин опинилися в його сфері управління; має конкурсні теми для своїх.<br>
-[https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-ukrayini-z-pitan-rozvitku-nauki-i-tehnologij НацРада з науки і технологій] - новий орган при Кабінеті Міністрів України, створений 2017 року; формально - дорадчий, реально – керівний, і наразі - найбільш активний.
+'''Міністерство освіти і науки України''' - формально відповідає за всю науку загалом, а реально керує наукою в університетах, а також у невеликій кількості інститутів, які з різних причин опинилися в його сфері управління; має конкурсні теми для своїх.<br>
-[https://nrfu.org.ua/ Національний фонд досліджень] – створений 2018 року державний цільовий фонд, метою якого є надання грантів для підтримки наукових досліджень і розробок, фактично український аналог [https://www.nsf.gov/ National Science Foundation]. Створений на базі Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД)  незалежний, але під наглядом НацРади.<br>
+[https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-ukrayini-z-pitan-rozvitku-nauki-i-tehnologij '''НацРада з науки і технологій'''] - новий орган при Кабінеті Міністрів України, створений 2017 року; формально - дорадчий, реально – керівний, і наразі - найбільш активний.<br>
 '''Президія НАН України''' – найбільш серьйозний гравець в сфері української науки і одночасно найбільший реакціонер. Діяльність НАН України регулюється  Статутом Національної академії наук України, яким НАН надається значна кількість переваг та преференцій, в тому числі:<br>
@@ Рядок 11: / Рядок 12: @@
 -	всебічна підтримка статутної діяльності з боку держави;<br>
 -	безстрокова та безоплатна передача у користування державного майна без права зміни форми власності;<br>
-Таким чином, НАН України планує та контролює виконання тематики наукових досліджень в усіх своїх установах, розподіл коштів між ними, а також їх майно, нерухомість та землю. Через свій унікальний правовий статус НАН України має змогу ігнорувати не лише думку інших «гравців» та досягнуті домовленості, але й подекуди чинне законодавство.
+Таким чином, НАН України планує та контролює виконання тематики наукових досліджень в усіх своїх установах, розподіл коштів між ними, а також їх майно, нерухомість та землю. Через свій унікальний правовий статус НАН України має змогу ігнорувати не лише думку інших «гравців» та досягнуті домовленості, але й подекуди чинне законодавство. <br>
 '''Президії галузевих академій''' – фактично, клони НАН, однак із значно меншим впливом.<br>