sokyra.party - Внесок користувача [uk]

Тарас Котов

2021-08-02T14:46:00Z

Роман:

'''Тарас Котов''' - громадський діяч, спікер партії «[[Демократична Сокира]]» з питань юстиції.

== Біографія та досягнення ==

Народився у 1992 році. Має вищу освіту за фахами: Магістр, Право, Інститут післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка Спеціаліст з відзнакою, Фінанси, Інститут післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка Магістр, Математичне моделювання, факультет інформаційних технологій та управління Київського університету імені Бориса Грінченка. Бакалавр, Теорія ймовірностей та математична статистика, Механіко-математичний факультет К національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2013-2014 роках працював бізнес-аналітиком корпорації «Українські атомні прилади та системи», у травні 2014 року проектним менеджером громадської спілки «Борошномели України», з січня 2015 року по грудень 2017 займався приватною практикою, з грудня 2017 року по теперішній час - керуючий партнер «Kotov Tkachenko Law Firm» (раніше «Empirica Consulting»), теперішній час Консультант по GR.

== Громадська діяльність ==

Тарас Котов - голова правління громадської організації «Платформа ринкової економіки» з грудня 2015 року по теперішній час, бере активну участь у програмах покращення регуляторної та фіскальної політики.
З червня 2015 року член правління громадської організації «Установа бізнес-омбудсмена». У 2018 році став співзасновником ГС «Асоціація відповідальних перевізників», автор реформи ринку таксі та перевезень за викликом.

Тетяна Локацька

2021-08-02T14:45:36Z

Роман:

'''Тетяна Локацька''' — медіа-юристка, громадська діячка, журналістка та голова Ради Громадського Контролю при НАБУ. Спікерка партії «[[Демократична Сокира]]» з питань боротьби з корупцією.

== Біографія та Досягнення ==
Закінчила Чорноморський Державний Університет ім. Петра Могили за спеціальністю «Правознавство».

З 2008 по 2014 рік працювала журналісткою та редакторкою в регіональних медіа. З 2013 року переїжджає до Миколаєва та стає координатором незалежної медіа-профспілки України в Миколаївській області.

Тетяна приймає активну громадську участь в житті Миколаївської області і за це, з 2018 року, неодноразово отримувала погрози з боку губернатора Олексія Савченко та підпорядкованої йому поліції. Це почалося після публікації ряду матеріалів про корупційні схеми в Миколаївському аеропорту.
Згодом, 18 березня 2018 року наклав на себе руки Владислав Волошин – учасник АТО та виконуючий обов'язки директора Миколаївського аеропорту. Тетяна Локацька опублікувала листування Волошина та його друга Максима Карпина і звинуватила Олексія Савченко в тиску на Волошина та доведення до самогубства. Це викликало великий резонанс в Україні та початок протестів за відставку Савченко.

Весною 2019 року Тетяна приєднується до партії «Демократична Сокира», як спікерка партії з питань боротьби з корупцією.
В травні 2018 року була обрана членом РГК НАБУ та повідомила про декілька гучних скандалів навколо НАБУ. Так, зокрема Локацька розповіла про відвідування вночі директором НАБУ Артемом Ситником будинку Петра Порошенко, появу Артема Ситника в передвиборчих штабах політичних партій, вилучення телефону у журналіста та участь співробітників НАБУ у корупційних схемах Міністерства Оборони.

30 травня 2019 була вдруге обрана членом РГК НАБУ. 14 червня 2019 року була обрана головою та очолила РГК НАБУ.

В липні 2019 року, напередодні відвідування Володимиром Зеленським Миколаєва, Тетяна Локацька повідомила, що почала отримувати телефоні погрози, де їй наполегливо не рекомендували ставити Зеленському питання про Миколаївський аеропорт.

Татуся Бо

2021-08-02T14:45:12Z

Роман:

'''ТАТУСЯ БО''' (Комлик Тетяна) - спікерка партії «[[Демократична Сокира]]» з питань освіти, журналістка, блогерка, дитяча письменниця, публіцистка.

== Біографія та досягнення ==
Народилася 18 березня 1980 року. 2001 року закінчила Гадяцьке державне училище культури імені Івана Петровича Котляревського за фахом — режисер видовищно-театралізованих заходів. 2001 року почала працювати головним режисером народної самодіяльної кіностудії “Колос”. Також у 2001 році філологічному факультеті Полтавського педагогічного університету.

З 2004 року почала працювати кореспондентом Міської телестудії “Миргород”. У 2001-2007 роках за сумісництвом працювала кореспондентом і редактором районної газети, вчителем, керівником дитячої студії. У 2007 році переїхала до Києва. 5 років працювала головним редактором спеціалізованого будівельного видавництва “МедіаПрайсЦентр”, а також розвивалася як авторка в "Живому журналі", однак після окупації Росією Криму та Донбасу перейшла на Фейсбук і до 2014 року продовжувала діяльність там. В 2014 році написала пост [https://yusische.livejournal.com/448241.html “про блядську стабільність”], що привернув значну увагу та викликав бурхливу реакцію в мережі.

В 2015 році працювала PR-директором гурту “ТІК”. У 2016 році Татуся БО разом з друзями організували колектив, що своїми виступами допомагав волонтерам у різних куточках України збирати кошти на потреби армії, ветеранів, та дітей ветеранів.

У 2019 році, перед виборами президента, усвідомивши складну ситуацію в країні та розділяючи праволіберальні цінності партії “Демократична сокира” долучилася до неї в якості спікерки з питань освіти.

== Письменництво ==
В 2012, після народження старшої доньки Надії Татуся Бо розпочала писати дитячі книжки. У 2016 році почали виходити друком дитячі книжки “Засиналочки”, “Тортик для котика” та “Де народжуються плюшеві ведмедики”.

Пилип Духлій

2021-08-02T14:44:57Z

Роман:

'''Пилип Духлій''' - дизайнер, директор РА, фрилансер, приватний підприємець, голова громадської організації, директор школи,блогер, громадський активіст, радник партії "[[Демократична Сокира]]" з питань технічної освіти.

== Біографія та Досягнення ==
Народився в Києві у 1979 році. За першою освітою технік-елетронік, за другою - магістр управління бізнесом. Працювати почав зі школи, на Станції юних техніків, потім працював спершу верстальником, а зрештою дизайнером у газетах “Злагода”, “Правда України”, “Молодь України”. У 2006 році заснував власну рекламну агенцію однак після кризи 2008 переключився на фриланс, в сфері якого з того часу активно розвивався. 

=== Майдан ===
Під час Майдану брав участь у патрулюванні міста, стояв на блок-посту у Броварах. Участь в АТО не брав через стан здоров'я.

Павло Поцелуєв

2021-08-02T14:44:38Z

Роман:

'''Павло Поцелуєв''' - активіст, волонтер, популяризатор науки, керівник проєкту [https://www.youtube.com/channel/UCbhABwj6Ijp1dYG3Wo5Ek3Q Alpha Centauri Ukraine], куратор сайту колективних перекладів на українську мову [http://translate.thealphacentauri.net/ "Паляниця"], радник “[[Демократична Сокира|Демократичної Сокири]]” з питань науки.

== Біографія та досягнення ==
Народився у 1992 році, закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю "Безпека інформаційних та телекомунікаційних систем".

Активно займається просвітництвом. Із міжнародною групою волонтерів перекладає на українську мову та озвучує відео провідних світових космічних агенцій - NASA, ESA, JAXA.

=== Майдан ===
Під час Майдану займався волонтерською діяльністю, а саме допомагав будувати барикади, підвозив провізію, готував та надсилав фотоматеріали до західних медіа.

Олександр Парновський

2021-08-02T14:44:10Z

Роман:

'''Олексій Парновський''' - науковець, дослідник, представник України в міжнародній програмі [https://www.cosmos.esa.int/web/ilws International Living With a Star], у координаційній групі з космічної погоди Всесвітньої метеорологічної організації, та робочій групі з космічної погоди Європейського космічного агентства, фахівець в галузі космічної погоди, кандидат фізико-математичних наук, волонтер, спікер партії "[[Демократична Сокира]]" з питань науки.

== Біографія та досягнення ==
Народився у 1982 році у Києві. У 2004 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Починав кар'єру із досліджень фізики космічної плазми.
З червня 2001 року по теперішній час працює у Інституті космічних досліджень Національної академії наук України і державного космічного агентства України, до розпочинав інженером 2 категорії до завідувача лабораторії; нині — старший науковий співробітник;
з червня 2017 року по теперішній час — Головний центр спеціального контролю (філія) Національного центру управління і випробувань космічних засобів ДКА України, провідний інженер
2010 рік — доцент, Національний авіаційний університет
2011-2012 роки — доцент, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

У 1997-98 роках вперше поставив і розв'язав задачу про траєкторію найшвидшого руху пробного тіла у полі тяжіння точкової маси;

У 2004-2008 роках отримав низку теоретичних результатів у фізиці магнітосфери;

У 2012 році розробив оперативний сервіс прогнозування геомагнітних індексів, точність якого не перевищена досі;

У 2010 році у складі міжнародного консорціуму виграв конкурс проектів 7-ї рамкової програми ЄС з наукового і технологічного розвитку, проект виконувався з 2011 по 2014 роки;

З 2010 року є офіційним представником України у Міжнародній ініціативі "Життя з зіркою" та у робочій групі з космічної погоди Європейського космічного агентства;

З 2015 року по теперішній час є головним розробником центру управління ходом виконання космічного експерименту "Іоносат-Мікро" на борту космічного апарату "Мікросат";

З 2015 по 2016 роки був офіційним представником України у міжпрограмній робочій групі з космічної погоди Всесвітньої метеорологічної організації;

У 2017 року започаткував оперативну діяльність з космічної погоди в Україні;

У 2019 році розробив перший в світі оперативний сервіс прогнозування локальних геомагнітних збурень

З 2019 року є членом делегації Державного космічного агентства України до Науково-технічного підкомітету Комітету ООН з використання космосу в мирних цілях"

Протягом 2016 року Олексій Парновський вів активну роботу з Міністерством фінансів щодо послаблення обмежень для науковців, встановлених Постановою КМУ №65 від 01.03.2014. Більшість внесених пропозицій увійшли до Постанови КМУ №710 від 11.10.2016.

Є автором [https://sokyra.party/programa-rozvitku-nauki програми розвитку науки] політичної партії "Демократична Сокира".

Брав участь у роботі над Законом України № 143-IX ""Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності"" та над підзаконними актами до нього: Постановами КМУ №№ 197 та 198 від 26.02.2020."

Є співавтором книги [https://kyivdaily.com.ua/parnovskiy/ «Як влаштовано Всесвіт. Вступ до сучасної космології»]

Має відомчі відзнаки НАН України, почесні грамоти ДКА України, приз від компанії Space Logistics.

=== Майдан ===
Брав участь в подіях "Революції гідності" в якості волонтера.

Мороцька Наталія

2021-08-02T14:43:46Z

Роман:

'''Наталія Мороцька''' – активістка, волонтерка, спікерка партії «[[Демократична Сокира]]» з питань інклюзивності.

== Біографія та досягнення ==
Народилася у 1979 році. Має повну вищу юридичну освіту, бакалавр цивільного і трудового права, магістр конституційного та фінансового права, закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

З 2006 року і по теперішній час працює адвокатом. У 2007-2008 роках була радником з юридичних питань у [https://spilka.kiev.ua/ Спілці громадських організацій інвалідів] на громадських засадах, у 2009-2011 віце-президентом Благодійного фонду "Асоціація інвалідів-комп'ютерників" на громадських засадах, у 2015-2017 вільним автором онлайн видання [https://knk.media/ КНК Медіа], у 20016 була автором соціально-правової колонки сайту focus.ua. На громадських засадах регулярно надає правову допомогу

Михайло Макарчук

2021-08-02T14:43:08Z

Роман:

'''Михайло Макарчук''' - волонтер, громадський діяч, речник міжнародної розвідувальної спільноти [https://informnapalm.org/ua/ InformNapalm], член Ради волонтерів при Міністерстві оборони України, спікер партії «[[Демократична Сокира]]» з питань інформаційної безпеки.

== Біографія та досягнення ==
Народився у 1988 році. Має вищу освіту за фахом спеціаліст – екобіотехнолог, Національний Технічний Університет України «Київський політехнічний інституту імені Сікорського». У 2012- 2013 роках працював product-manager з біотехнологічного обладнання «DonauLab Kyiv», у 2013 - 2014 роках у інформаційному агентстві «ЛігаБізнесІнформ», головним адміністратором банерообміних мереж. Починаючи з 2014 року приймає активну участь у волонтерській діяльності. У 2014 - 2019 роках працював в апараті Верховної Ради України, був уповноваженим помічником-консультантом Народного Депутата України Сергія Висоцького за трудовим договором. 
У 2014 -2016 роках Михайло Макарчук – волонтер громадської організації «Народний Тил», також з 2014 року по сьогодні - спікер Міжнародної Волонтерської Розвідувальної Спільноти InformNapalm». З 2016 року і на цей час - - член Ради волонтерів при Міністерстві Оборони України за напрямками робочих груп - «Створення та формування Сил Спеціальних Операцій», «Реформування воєнної розвідки». З 2019 року - ведучий телепередачі «БлогПост» на телеканалі «5 канал». Має свій блог на "24 каналі". Займається просвітництвом у сфері інформаційної безпеки на постійній основі, в тому числі для бійців спецпідрозділів Збройних сил України та Служби безпеки України.

Має нагороди та відзнаки: 
2015 рік: 
1. Відзнака від Української Православної Церкви «За любов і жертовність до України»; 
2016 рік: 
2. Орден «Народний Герой України» в складі Міжнародної Волонтерської Розвідувальної Спільноти «InformNapalm»; 
2017 рік: 
3. Відзнака від Генерального Штабу України «За зміцнення обороноздатності України»; 
4. Відзнака від Міністерства Оборони України «За сприяння Збройним Силам України»; 
5. Відзнака від Президента України «За гуманітарну допомогу в АТО»; 
2018 рік: 
6. Відзнака за сприяння розвитку від Служби Безпеки України; 
7. Внутрішньовідомча відзнака «Вогнепальна зброя» від Міністерства Внутрішніх Справ 
2019 рік: 
8. Орден «За заслуги III ступеня».

=== Майдан ===
Брав активну участь у подіях «Революція Гідності», за що у 2015 році отримав медаль «За жертовність і любов до України» — за прояв активної громадянської позиції, героїзму, самопожертви в ході Революції гідності, захисту України на Донбасі та в Криму, а також за волонтерську допомогу військовим формуванням України — Збройним силам, Національній гвардії, добровольчим батальйонам.

Кирило Талер

2021-08-02T14:42:10Z

Роман:

'''Кирило Талер''' - активіст, журналіст, театральний режисер, зооволонтер, радник “[[Демократична Сокира|Демократичної Сокири]]” з питань захисту тварин.

== Біографія та Досягнення ==
42 роки, киянин. За освітою - театральний режисер. Працював журналістом у газетах "Україна Молода", 24 години, журналах "Лучшие компьютерные игры", "Ігроманія", був редактором українського ігрового щодвотижневого журналу "Мій комп'ютер ігровий" (МіК), сценаристом, гейм-дизайнером навчальних та розважальних ігор.

Під час Майдану був головним редактором волонтерської інформаційної агенції "СВОДКИ", займався координацією дій протестного руху, сповіщав про всі вуличні події та очолював інформаційний вузол.

Інформаційна агенція "СВОДКИ" у 2014 році проводила щоденне освітлення бойових дій, у 2015-2020 роках - періодичне, висвітлюючи важливі та актуальні новини та події. Агенція "СВОДКИ" або ІА ZVEDENO - єдина інформаційна агенція Україні, що підтримується виключно силами волонтерів, а з 2019 року збирає пожертви.

Кирило Талер - засновник єдиного в Україні притулку для їжаків "Перша приватна їжарня", що займається порятунком травмованих їжаків та наступним поверненням здорових тварин в природу. "Перша приватна їжаря" має філіал на Чернігівщині.

Віктор Пузанов

2021-08-02T14:41:31Z

Роман:

'''Віктор Пузанов''' – волонтер, радник партії «[[Демократична Сокира]]» з питань зовнішніх інвестицій.

== Біографія та досягнення ==

Народився у 1965 році. Має вищу освіту.

=== Майдан ===
Брав участь у подіях Революції Гідності.

Андрій Скатерний

2021-08-02T14:40:56Z

Роман:

'''Андрій Скатерний''' - активіст, волонтер, блогер, спікер партії «[[Демократична Сокира]]» з питань внутрішньої комунікації.

== Біографія та досягнення ==
Народився у 1974 році. Має вищу освіту за фахом інженер-системотехнік (програміст), Академія Легкої Промисловості України (з 2001 року – Київський національний університет технологій та дизайну)
Працював з останніх класів школи - аильщик, шліфувальником, кур'єром, дизайнером комп'ютерної графіки, програмістом-фрілансером, комп'ютерним майстром, управляючим філіалом компанії зі збірки та продажу ПК, продавцем в дистрибуції комп'ютерних комплектуючих та периферії, продакт-менеджером з материнських та графічних плат, менеджером з регіонального розвитку, директором з маркетингу, вільним блогером.

=== Майдан ===
Брав активну участь в подіях Помаранчевої революції та Революції Гідності, перебував на обох Майданах з першого до останнього дня.

Андрій Скатерний

2021-08-02T14:40:44Z

Роман:

'''Андрій Скатерний''' - активіст, волонтер, блогер, спікер партії «[[Демократична Cокира]]» з питань внутрішньої комунікації.

== Біографія та досягнення ==
Народився у 1974 році. Має вищу освіту за фахом інженер-системотехнік (програміст), Академія Легкої Промисловості України (з 2001 року – Київський національний університет технологій та дизайну)
Працював з останніх класів школи - аильщик, шліфувальником, кур'єром, дизайнером комп'ютерної графіки, програмістом-фрілансером, комп'ютерним майстром, управляючим філіалом компанії зі збірки та продажу ПК, продавцем в дистрибуції комп'ютерних комплектуючих та периферії, продакт-менеджером з материнських та графічних плат, менеджером з регіонального розвитку, директором з маркетингу, вільним блогером.

=== Майдан ===
Брав активну участь в подіях Помаранчевої революції та Революції Гідності, перебував на обох Майданах з першого до останнього дня.

Алексіна Надія

2021-08-02T14:40:15Z

Роман:

''' Надія Алексіна''' – волонтерка, активістка, радниця партії «[[Демократична Сокира]]» з питань сексуальної просвіти та соціально-психологічної реабілітації.

== Біографія та досягнення ==
Народилася у 1991 році у Миколаєві. Має повну вищу освіту за фахом «Маркетинг та управління персоналом», Київський національний економічний університет та «Менеджмент і основи організації будівництва» Київський національний університет будівництва і архітектури.

Працювала з 2009 року ріелтором, з 2014 року- дизайнером підвісних стель та менеджером з їх продажу, з 2018 року – менеджером з оптового продажу нафтопродуктів. На сьогодні займається виробництво косметичних і антисептичних засобів.

=== Майдан ===
Під час Майдану приєдналася до до протестувальників на Майдані незалежності, займалася забезпеченням протестувальників харчами.

Алексіна Надія

2021-08-02T14:40:04Z

Роман:

''' Надія Алексіна''' – волонтерка, активістка, радниця партії «[[Демократична сокира]]» з питань сексуальної просвіти та соціально-психологічної реабілітації.

== Біографія та досягнення ==
Народилася у 1991 році у Миколаєві. Має повну вищу освіту за фахом «Маркетинг та управління персоналом», Київський національний економічний університет та «Менеджмент і основи організації будівництва» Київський національний університет будівництва і архітектури.

Працювала з 2009 року ріелтором, з 2014 року- дизайнером підвісних стель та менеджером з їх продажу, з 2018 року – менеджером з оптового продажу нафтопродуктів. На сьогодні займається виробництво косметичних і антисептичних засобів.

=== Майдан ===
Під час Майдану приєдналася до до протестувальників на Майдані незалежності, займалася забезпеченням протестувальників харчами.

Акція "Імпічмент Зеленському"

2021-08-02T14:39:39Z

Роман:

Імпічмент Зеленському - спільна акція "[[Демократична Сокира|Демократичної сокири]]" та "Руху опору капітуляції" викликана тим, що офіс Президента прийняв ультимативну вимогу сепаратистів щодо проведення спільної перевірки українських позицій.

Офіс Президента тим самим виявив повне нерозуміння поняття безпеки України. Визнання сепаратистів рівною стороною, яка має право здійснювати будь-які заходи на рівних умовах з ОБСЄ, міжнародними спостерігачами та іншими легітимними організаціями. Допуск на позиції, де українські воїни гинули за свою країну від рук сепаратистів тих самих сепаратистів - це максимальна неповага та абсолютне нерозуміння офісом Президента чому та за що Україна нині воює.

Подібне ставлення влади до власної армії висвітлює її некомпетентність та байдужість.

Українське громадянське суспільство різко висловило своє ставлення до таких дій, вимагаючи розпочати процедуру імпічменту діючого президента.

[[Категорія:Акції партії "Демократична сокира"]]

Ігор Бігдан

2021-08-02T14:38:50Z

Роман:

'''Ігор Бігдан''' - топ-блогер укрнету та рунету, радник партії "[[Демократична сокира]]" з питань інформаційної політики.

== Біографія та досягнення ==

Народився 1974 року. Закінчив Криворізький державний педагогічний університет ім. Остроградського за спеціальністю «Автоматизовані системи управління». 
Працював програмістом протягом 15 років, під час цієї роботи у 2005 році завів блог [http://ibigdan.com/ "Самый сок"]. Згодом повністю переключився не ведення блогу, отримуючи прибутки від рекламодавців. 

У 2010 блог вийшов у топ рунету й укрнету. 
На грудень 2016 року посів № 5 у рейтингу найпопулярніших блогерів "Живого журналу" 
З 2012 був директором ЖЖ-Україна. Ігор займався популяризацією місцевих блогерів, розвитком ресурсу в регіоні та комерційною складовою частиною його роботи.
У 2014 покинув посаду директора ЖЖ-Україна через окупацію Росією Криму та Донбасу. 

2014 року, після окупації Росією Криму і Донбасу, Ігор Бігдан зайняв чітку проукраїнську позицію, звільнився з медійної компанії [https://uk.wikipedia.org/wiki/SUP_Media SUP Media], а також відмовився від російських рекламодавців. Направленість блогу змінилася з переважно розважальної на політичну.

У 2018 вступив у партію "[[Демократична Сокира]]" і став там одним з [[міністр]]ів.

Ігор Бігдан

2021-08-02T14:38:32Z

Роман:

Акції партії "Демократична сокира"

2021-07-30T14:06:53Z

Роман:

'''Акції партії «Демократична сокира»''' - вид публічної громадсько-політичної активності партії, один з засобів привернення уваги влади, медіа та громадськості до конкретної проблеми. Грамотно організована креативна акція здатна яскраво висвітлити проблему та привернути до неї відповідну увагу великої кількості людей, ЗМІ та представників системи державного управління.

'''Акції партії''':
* [[Зупини капітуляцію|'''«Зупини капітуляцію»''']]
* [[Make Kolomoyskyi poor again]]
* [[Марш свободи]] ("Конопляний марш свободи")
* [[Акція Смерть-інвест|"З днем народження, смерть-інвест"]]
* [[Акція "Імпічмент Зеленському"]]

[[Категорія:Акції партії "Демократична сокира"]]

Вождь

2021-07-30T12:20:35Z

Роман: Створена сторінка: '''Вождь''' - він же '''Член Політради''' - виборча посада центрального виконавчого органу па...

'''Вождь''' - він же '''Член Політради''' - виборча посада центрального виконавчого органу партії "[[Демократична Сокира]]".

Міністерка

2021-07-30T12:19:35Z

Роман: Перенаправлено на Міністр

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Міністр]]

Міністр

2021-07-30T12:18:55Z

Роман: Створена сторінка: '''Міністр''' - він же '''Спікер''' або '''Радник''' - член Ради Міністрів, вико...

'''Міністр''' - він же '''Спікер''' або '''Радник''' - член [[Рада Міністрів|Ради Міністрів]], виконавчого органу партії, що відповідає за реалізацію [https://sokyra.party/uk/page/11 політичної програми].

Науковці

2021-07-25T10:27:51Z

Роман:

'''Науковці''' - люди, які професійно (тобто, за гроші) займаються [[наука|наукою]], себто наукові робітники.

Основна професійна риса науковців — вміння розв’язувати проблеми, які ніхто до них не розв’язував, а іноді навіть і не усвідомлював. Цим же обумовлена і принципова складність оцінювання результативності їхньої роботи.

Науковці мають різну функціональну спеціалізацію відповідно до функції науки, яку вони реалізують. Науковці, які безпосередньо отримують проводять дослідження, називаються дослідниками. Є фундаментальні дослідники, задача яких отримувати досить абстрактні знання, і є прикладні дослідники, які отримують якісь практично корисні речі (але не винаходи). Дослідників часто плутають з винахідниками, конструкторами, технологами, стартаперами, освітянами тощо. Перелічені професії хоча і є в чомусь близькими до науковців, але іншими. Строго кажучи, робота науковців закінчується написанням статей чи звітів. Далі все це мають реалізувати саме перелічені люди, хоча на практиці границі між ними досить розмиті.

Окрім дослідників є популяризатори, які зрозумілою мовою розповідають широкому загалу про науку; є адміністратори, які займаються організаційними питаннями і дістають фінансування; є експерти і консультанти, які фахово консультують ненауковців з якихось наукових питань. Кожний із цих типів додатково розбивається на підтипи, які вимагають різних, іноді взаємовиключних, професійних та ділових якостей.

[[Категорія:Освіта та наука]]

Головна сторінка

2021-07-25T10:21:31Z

Роман:

Програмне забезпечення «MediaWiki» встановлено.

'''Інформацію''' про роботу з цією вікі можна знайти на сторінці [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Help:Contents Довідка:Вміст].

== Деякі корисні ресурси ==
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Manual:Configuration_settings Список налаштувань];
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Manual:FAQ Часті питання з приводу MediaWiki];
* [https://lists.wikimedia.org/mailman/listinfo/mediawiki-announce Розсилка повідомлень про появу нових версій MediaWiki];
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Localisation#Translation_resources Локалізувати MediaWiki своєю мовою]
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Manual:Combating_spam Дізнатися, як боротися зі спамом у своїй вікі]

Категорія:Реформи

2021-07-25T10:07:22Z

Роман: Створити порожню сторінку

Електронне урядування

2021-07-25T10:07:15Z

Роман:

'''Електронне урядування''' 

Партія «Демократична сокира» виступає за максимальний перехід на електронне управління та дистанційне надання населенню всіх можливих послуг, що дозволить зробити управління більш ефективним, оперативним та прозорим.

На сьогодні в Україні налічуються тисячі неефективних адміністративних процесів, що відбуваються в основному на папері та вимагають багато ресурсів та часу і створюють як чимало незручностей для громадян, так і багато можливостей зловживань для чиновників.

Введення єдиної системи, що забезпечить швидкий та якісний обмін даними між громадянами, юридичними особами та державними відомствами, широкий доступ до баз даних та надійних електронних сервісів, дозволить скоротити витрати державного бюджету на утримання роздутого чиновницького апарату та значно зменшить корупційні ризики. Швидкий розвиток цифрового суспільства у світі вимагають застосування передових інформаційно-комунікаційних технологій та технологічного досвіду в сфері управління державою і відмови від застарілих стандартів та бюрократичної тяганини. Електронне урядування - це сучасний інструмент державного управління, орієнтований на задоволення потреб громадян, які завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям зможуть отримати адміністративну послугу або необхідну інформацію від органів державної
влади чи місцевого самоврядування у будь-який час, незалежно від місцезнаходження.

[[Категорія:Реформи]]

Контрольований обіг канабісу

2021-07-25T10:07:07Z

Роман:

'''Контрольований обіг канабісу''' - це законодавча легалізація обігу канабісу на території України. Відповідний закон має врегулювати механізми доступу до канабісу.

Партія "[[Демократична Сокира]]" послідовно підтримує створення в Україні ринку вільного продажу канабісу, як заходу, що матиме комплексний позитивний вплив. 
* впровадження контрольованого обігу канабісу напряму сприятиме наповненню державного бюджету за рахунок податків і акцизів та опосередковано - через створення нових робочих місць у сфері вирощування та продажу канабісу;
* ліквідація одного з напрямків корупції правоохоронних органів, пов'язаних з незаконним обігом канабісу (зберігання та вирощування конопель є дуже поширеною причиною затримання та карного переслідування);
* забезпечення максимально простого та прямого доступу хворих із показаннями до вживання канабісу до цього дієвого та недорогого рослинного засобу;
* відновлення традиційних для України промислів, що базувалися на вирошуванні та переробці конопель. Сировина та кінцевий продукт нині користуються попитом на світовому ринку (в тому числі [https://www.0352.ua/news/1744102/konoplana-olia-cilusi-vlastivosti-i-korist-dla-zdorova конопляна олія], тканини, [https://www.sciencedaily.com/releases/2019/06/190623143055.htm ліки], [http://tku.org.ua/ru/news/4951 композитині] та будівельні матеріали, [http://www.lookatme.ru/flow/posts/design-radar/123113-mebel-iz-konopli-ot-werner-aisslinger меблі], [http://tku.org.ua/news/1356 біопаливо], та [https://nature-material.ru/catalog/izolyatsionnye-materialy/konoplyanii-uteplitel.html інше]).

Основний міф, яким залякують "наркокошніки", так звана “теорія шлюзу” - буцім-то до вживання важких наркотиків призводить вживання легких, нині науково спростовано.

Якщо не брати до уваги медичні властивості то вплив канабісу на організм людини краще всього порівнювати із вживанням кави.

Фізіологічної залежності від канабісу – не існує, її вживання, на відміну від алкоголю не підвищує рівень агресії та не стає прямою причиною насильницьких злочинів. "Синдрому відміни" через відмову від конопель не буває, навіть навпаки, дослідження кажуть що канабіс допомагає спростити вихід зі стану залежностей від важких наркотиків, тобто це речовина виходу.

На сьогодні, в України повністю заборонено використання навіть медичного канабісу в лікувальних цілях та проведення наукових досліджень щодо вивчення його невідомих корисних властивостей у сфері медичного застосування. Медичний канабіс має значну кількість доведених лікувальних та паліативних ефектів, використання його та його препаратів могло б допомогти в лікуванні таких захворювань як різні види [https://www.bmj.com/sites/default/files/response_attachments/2015/03/Medicinal%20Cannabis%20The%20Evidence%20V1.pdf онкології], [https://420time.info/news/medicine/marihuana-lechit-epilepsiyu-u-detej/ епілепсія], розсіяний склероз, хвороба [https://www.nature.com/articles/npjamd201612 Альцгеймера], глаукома, хронічний біль та депресія, [https://www.0352.ua/news/1744102/konoplana-olia-cilusi-vlastivosti-i-korist-dla-zdorova ПТСР], його заборона обмежує можливість полегшити свій стан або навіть одужати для понад двох мільйонів українців. Тим часом мешканці Австралії, половини штатів США та ряду європейських країн, в тому числі Австрії та Німеччини, таку можливість мають. Як і мільйонна канадська українська діаспора, оскільки з 2001 року в Канаді було узаконене вживання канабісу за рецептом лікаря, а з 2018 року - рекреаційне (що, згідно прогнозів щороку додаватиме 8 млрд дол. до канадського ВВП).

Існуюча ситуація, фактично, суперечить реалізації права пацієнтів на доступ до ліків та медичної допомоги і відверто суперечить здоровому глузду і ідеї піклування про здоров'я нації.

З 2018 року '''"[[Демократична Сокира]]"''' приймає участь в акції "[[Марш свободи]]" за реформування державної політики щодо наркотиків.

'''"[[Демократична Сокира]]"''' виступає за першочергове забезпечення доступу до медичного канабісу і врегулювання доступу для вчених та декриміналізацію зберігання для власних потреб. Піклування про здоров'я та добробут населення має не декларуватися, а забезпечуватися своєчасними діями та відповідальними рішеннями.

Участь "Демократичної сокири" у відповідних акціях:
* "[https://pt-br.facebook.com/events/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8-%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D0%BC-%D0%BC%D0%BE%D0%B7-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8-%D1%94-%D0%BC%D0%B2%D1%81/2241029689536952/ Навіщо нам МОЗ коли є МВС]"
* [https://www.uamc.org.ua/blogs/vidkrite-zvernennya-organizaciy-gromadyanskogo-suspilstva-shchodo-nedopushchennya-priynyattya-proektu-zakonu-no-2784.html Підписант звернення проти 2784]
* [https://itd.rada.gov.ua/services/Petition/Index/4871?aname=responses Збір підписів під петицією до Верховної Ради з вимогою легалізувати використання канабісу у медичних і наукових цілях (зібрано 25000)]
* [https://www.facebook.com/events/%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-cabinet-of-ministers-of-ukraine/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%88-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8-2019-just-do-it/2748486968508104/ Конопляний Марш Свободи 2019 - Just Do It!]
* Кабінет Міністрів України 26 жовтня 2019
* [https://www.facebook.com/events/474854816615201/ ТисниТак10313 ! Закон - медичному канабісу!]
* Верховна Рада України 11 липня 2019 р.
* [https://www.radiosvoboda.org/a/legalize-mediac-cannabis-action-kyiv-2019/30001195.html Закон - медичному канабісу!
* #МаршСвободи 2019]
* [https://zik.ua/news/2019/06/15/pid_vr_vlashtuvaly_aktsiyu_za_legalizatsiyu_medychnoi_maryhuany_1594467 Верховна Рада України 15 червня 2019 р.]
* Конопляний #МаршСвободи 2018. Підсумки
* Кабінет Міністрів України 27 жовтня 2018 р.
* [https://marshsvobody.blogspot.com/ Конопляний #МаршСвободи 2018]
* Кабінет Міністрів України 19 травня 2018 р.

[[Категорія:Реформи]]

Мовна політика

2021-07-25T10:06:56Z

Роман:

Позиція партії «Демократична сокира» щодо мовної політики полягає у тому, що українська мова – це державна мова, і вона є обов’язковою для використання в усіх державних органах та структурах. Усі заклади сфери обслуговування, що працюють в Україні, мають надавати послуги цією мовою за вимогою клієнта.

Ситуація, коли посадовці або чиновники не володіють або під час виконання своїх посадових обов’язків та представлення інтересів держави підкреслено не спілкуються державною мовою абсолютно недопустима.
«Демократична сокира» всіляко підтримує поширення на території України мови міжнародного спілкування, а саме англійської, оскільки збільшення кількості громадян, що володіють цією мовою на гарному рівні значно підвищує відкритість держави для світу та загальну конкурентоспроможність населення.

Мови малих автохтонних народів в рамках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_014#Text Європейської хартії мов меншин] потребують окремого захисту. Використання регіональних мов або мов меншин, принаймні між особами, що вживають одну і ту ж мову не може бути обмежене.

Інші мови в Україні можуть вільно використовуватися та розвиватися в приватній – себто недержавній – сфері. Мови національних меншин можуть вивчатися у державних школах у місцях компактного проживання меншин як додаткові, однак охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні перешкоджати вивченню державної мови або заміщувати його. Намагання [[Руки геть від мови|загальмувати дерусифікацію]] українських шкіл, що просувається окремими особами, під виглядом захисту прав мовних меншин насправді має на меті знецінення державної мови та української ідентифікації.

[[Категорія:Реформи]]

Податок на виведений капітал

2021-07-25T10:06:47Z

Роман:

'''Податок на виведений капітал (ПнВК)''' — різновид корпоративного податку (податку на прибуток), яким оподатковується виведення коштів з обороту підприємства (дивіденди, роялті, відсотки, фінансова допомога тощо). 
За діючою схемою оподаткування прибутку в Україні оподатковується валовий прибуток підприємства. Основною відмінністю ПнВК від податку на прибуток є те, що оподатковується операційний прибуток, отриманий після вирахунку всіх витрат на зарплатню, нарахування на неї, витрати на закупівлі матеріалів, то податком на виведений капітал оподатковуються лише дивіденди, отримані бенефіціарами після зазначених операцій, та аналогічні операції.

Оподаткуванню податком на виведений капітал підлягають операції, спільною рисою яких є виведення грошових коштів з обороту підприємства.
При цьому, Проект розділяє такі операції на дві категорії:
* операції по виведенню капіталу (виплата дивідендів);
* операції, еквівалентні виведенню капіталу (виплата відсотків, страхових платежів, фінансової допомоги, роялті і т. д.).
Залежно від об'єкта оподаткування застосовуються диференційовані ставки податку в розмірі:
* 15 % — до операцій по виведенню капіталу (дивідендів);
* 20 % — до платежів, еквівалентних виведенню капіталу, за винятком застосування ставки 5 % при виплаті пов'язаній особі-нерезиденту.

Податок на виведений капітал – дієвий економічний інструмент стимуляції інвестиційної активності. Сприяє розвитку підприємництва, вдосконаленню та модернізації виробництва, збільшенню його потужностей та створенню нових робочих місць. 

'''Основні переваги введення податку на виведений капітал:'''
* збільшення інвестиційної активності;
* скорочення кількості схем ухилення від податків;
* перспектива збільшення ВВП;
* вдосконалення роботи фіскальних органів;
* імплементація европейських стандартів оподаткування;

'''Недоліки, які зазначають опоненти:''' 
* прогнозований дефіцит бюджету і відсутність його компенсаторів; 
* невідповідність ПнВК загальносвітовим стандартам і програмам, зокрема — участі в проекті [https://www.smartsolutions.ua/chto-takoe-beps-i-ego-vliyanie-na-mezhdunarodnyij-biznes BEPS].

'''Історія обговорення й прийняття''' 
Витоком законопроекту з введення ПнВК є законопроект [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56874 № 3557] щодо податкової лібералізації. За підтримки бізнес-асоціацій, "Демократична сокира" (громадська організація «Демократична орда») провела [http://asket.in.ua/?p=85938 акцію] щодо негайного прийняття законопроекту. 4 липня 2018 року законопроект було підписано Президентом та внесено в Верховну Раду,однак через відсутність компенсаторів в бюджеті та негативної позиції МВФ щодо нього, проект не було прийнято.

Наприкінці жовтня стало відомо, що Мінфін згоден ввести ПнВК, але тільки для підприємств малого та середнього бізнесу, одночасно з цим скасовуючи «третю групу» фізичних осіб-підприємців.

На підтримку прийняття й імплементації законопроекту [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64356 № 8857] у первісній редакції низка підприємств, бізнес-асоціацій та «Демократична Сокира» (на той час — ще в стані громадської організації) провели [https://hromadske.ua/posts/uhvaliti-negajno-i-bez-zmin-pidpriyemci-mitinguvali-za-proekt-zakonu-pro-podatok-na-vivedenij-kapital адвокаційну кампанію] (пікетування парламентського комітету з податкової й митної політики) протягом жовтня-листопада 2018-го року. Мітинги на підтримку ПнВК відбулись також в Харкові.

Прийняття бюджету на 2020-й рік відбулось без заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, ведуться [https://business.ua/news/7693-podatok-na-vivedenij-kapital-mozhut-vvesti-z-2021-roku-getmantsev розмови] щодо введення ПнВК з 01.01.2021.

[[Категорія:Реформи]]

Судова реформа

2021-07-25T10:06:39Z

Роман:

Реформа судової системи України – це один з найважливіших та найактуальніших кроків у боротьбі з корупцією та задля забезпечення верховенства права.

Зазначена реформа, яка послідовно саботувалася та гальмувалася впродовж всього перебування Володимира Зеленського при владі, є нагальною необхідністю, і для захисту державних інтересів України має бути реалізована у максимально стислі терміни. Неправомірні рішення корумпованих суддів на користь олігархів, блокування діяльності НАЗК та [[Заколот Тупицького|зняття відповідальності]] з чиновників і суддів за недостовірне декларування майна - дії сучасної судової гілки влади, спрямовані проти української державності та українського народу. Враховуючи, що рішення Конституційного суду України не можуть бути оскаржені, цей інструмент використовується не для захисту Конституції, а фактично як стоп-кран для антикорупційних дій.

Судова влада, що згідно Конституції України має бути незалежною та керуватися верховенством права, а також забезпечувати рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, нині керується політичною доцільністю, захистом особистих інтересів суддів, а також незаконно набутих статків олігархів та чиновників. Одіозні судді, щодо яких НАБУ проводилися та проводяться слідчі дії, і які ймовірно причетні до ухвалення рішень, правосудність яких викликає сумніви, продовжують працювати. [https://hcj.gov.ua/rubric/sklad-vyshchoyi-rady-pravosuddya Вищою Радою Правосуддя], яка вирішує питання щодо притягнення суддів до відповідальності та зняття їх з посади, відмовлено у задоволенні клопотань про відсторонення суддів ОАСК або повернуто справи назад до Генпрокуратури.

Ініційований президентом закон "Про діяльність суддівського врядування", яким було внесено зміни до законів "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади" та "Про Вищу раду правосуддя", що мав розпочати новий етап судової реформи не виправдав покладених на нього надій, - цілком очікуваний наслідок недоопрацьованості закону та закладених у нього об'єктивних протиріч. Оновлення складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – органу, який проводить конкурси на вакантні посади в судах - було проведено без оновлення складу Вищої Ради Правосуддя, якою рекомендовані ВККС судді призначаються. Це призвело до того, що замість сформувати реально оновлений Верховний Суд, ВРП та ВККС використали судову реформу для відбілювання найбільш одіозних суддів та утвердження їх у судовій владі. Ключову роль у його виконанні закону віддали тим, проти кого він повинен був бути спрямований – недоброчесним судовим функціонерам, і реформа знову провалилася.

Таким чином, чергова спроба запустити ефективну судову реформу діючою владою провалена, і жодних висновків з цього провалу не зроблено.

Внесений 22 червня Володимиром Зеленським законопроект №3711 про судову реформу, свідчить про те, ситуацію у судах не збираються серйозно змінювати.

Конституційний суд України іменем України ухвалює рішення, спрямовані проти України.

[[Категорія:Реформи]]

Ринок землі

2021-07-25T10:06:21Z

Роман:

'''Ринок землі'''

Ринок землі, а саме можливість громадян в повній мірі реалізувати своє конституційне право володіти землею, купувати та продавати її – один з базових принципів сучасної держави, що нормально функціонує.

Ринок землі завжди був важливим програмним положенням «Демократичної Сокири». Партія наполегливо, системно та обґрунтовано працювала над зняттям мораторію на купівлю-продаж земель і введення цивілізованого ринку землі.

31 березня 2020 Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон] "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Ним начебто передбачено формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення та створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.
Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року можливість купувати до 10 тис.га. землі отримають юридичні особи, власниками яких є українці. Заборонено продаж державних та комунальних земель. Питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Однак фактично закон, який прийняла Верховна Рада, не забезпечує створення на території держави справжнього ринку землі, а лише формально виконує вимогу МВФ щодо скасування мораторію. При встановленні в законі обмежень на площу землі, якою може володіти один власник не враховано такі банальні речі, як мінімально необхідний для забезпечення рентабельності землеробства чи тваринництва розмір земельного наділу («орного клину»), що буде забезпечувати правильну сівозміну, невиснажливе використання земель, та її ефективну обробку.

Україна не може дозволити собі перетворити одну з у перспективі найприбутковіших галузей економіки на дотаційну, на кшталт сільськогосподарської галузі у Європейському союзі, і повинна орієнтуватися на американську модель ведення агробізнесу. Ця модель передбачає консолідацію у власності окремих громадян або юридичних осіб земельних ділянок достатніх для повноцінного зерноводства та виробництва молока або м’яса, але обмеження по площам внесені до закону виключають таку можливість.

Залучення іноземних інвесторів, що мало б потужний економічний ефект на розвиток агробізнесу, тепер також виключене, оскільки ринок для них закритий «до референдуму», тобто, потенційно - назавжди.

У законі прописано заборону на продаж земель державної та комунальної власності, що залишає державу на необмежений термін основним власником земель. Таким чином, корупційні схеми оренди державних земель в Україні продовжать діяти, а ставлення до орендованих земель буде тим самим – безвідповідальним та споживацьким. Велике сільське виробництво збереже свій [[Українські олігархи|олігархічний]] характер, і доступ до ресурсу землі залишиться привілеєм «обраних», що виключає необхідний відповідний економічний розвиток.

Партія «Демократична сокира» прийняття закону розцінює негативно, оскільки фактично в прийнятому законі немає ніяких норм, що запустили б реальні ринкові механізми переходу землі і зробили її повноцінним товаром ні зараз, ні після закінчення перехідних положень. «Демократична сокира» і надалі буде боротися за лібералізацію земельних відносин і ринку землі.

[[Категорія:Реформи]]

Охорона здоров’я в Україні

2021-07-25T10:05:41Z

Роман:

В останні роки систему охорони здоров’я в Україні динамічно перебудовують. Усталені протягом десятків років звичаї та механізми докорінно змінюються, і в цьому процесі та в новому порядку можна знайти як плюси так і мінуси, однак необхідність реформування давно назрівала. Багато було зроблено за каденції МОЗу 2016-2019 років, ще більше лишилось попереду, і надзвичайно важливо тримати руку на пульсі змін та вчасно вводити найкращі практики, відміняти ті, які не працюють та дослухатись до медичної спільноти і пацієнтів.

== Стан системи ОЗ ==
=== Первинна ланка ===
На початок 2020 року завершена реформа первинної ланки системи охорони здоров'я. У багатьох розвинених країнах світу 80-90% звертань пацієнтів за медичною допомогою вирішуються на саме цьому рівні. І, власне, приклад побудови системи в Україні взятий з британського досвіду, де рівень довіри населення до медицини один з найвищих у світі.

''В ході реформи відбулися такі зміни:''
* Усі державні заклади первинної меддопомоги (ЦПМСД) автономізувались та стали комунальними некомерційними підприємствами (КНП);
*Приватні заклади отримали можливість співпраці з державою на рівних умовах КНП при умові укладення договору з Національною службою здоров’я (НСЗУ);
* Пацієнти можуть вільно обирати та змінювати фахівця первинного рівня незалежно від місця проживання та прописки, а орієнтуючись на його/її кваліфікацію, рівень сервісу, відповідність уявленням пацієнта про якісну медичну допомогу;
Також люди мають змогу безкоштовно обслуговуватись у приватних закладах, що працюють із НСЗУ, отримувати той самий спектр послуг;
* Медичні заклади опинились в умовах конкуренції, що мотивує керівників розвивати свій заклад та покращувати сервіс, залучати фахівців високого рівня і таким чином збільшуючи потік пацієнтів, а отже і фінансування;

При настільки глобальному реформуванні важливої та складної системи навряд чи можливо не припуститися жодної помилки та допрацювати все й одразу, процес реформування має бути динамічним та враховувати досвід лікарів. Необхідно відмітити кілька речей, які мають бути змінені чи додані до цього із етапу реформування:
* Можливість для лікаря змінювати місце роботи без втрати пацієнтів, що уклали декларацію з ним;
* Простий механізм для пацієнта, що дозволить автоматично піти за лікарем в інший заклад або лишитись на обслуговуванні в цьому ж закладі з передекларуванням до колеги без необхідності додаткового візиту в заклад;
* Юридична підтримка використання міжнародних протоколів лікування як засіб, що додасть лікарю впевненості в застосуванні найкращих світових практик;
* Продовження перекладу та затвердження міжнародних протоколів з адаптацією до наявних можливостей фармацевтичної галузі, діагностичних можливостей;

=== Вторинна та третинна ланка ===
Ці щаблі спеціалізованої медичної допомоги повинні долучитися до медреформи з квітня 2020 року. Наразі важливо дотримуватися обраного курсу, адже поки ланки медицини в Україні роз’єднані, що породжує велику кількість міфів, непорозумінь та незручностей для пацієнтів на місцях.

Головними проблемами впровадження медреформи на вторинці ми вважаємо такі:
* погана комунікація між МОЗ та керівниками і фахівцями медзакладів, що створює умови для поширення дезінформації;
* неможливість одночасного реформування усіх ланок, унаслідок чого накопичення непорозумінь щодо позитивних змін та підвищення фінансування первинної ланки, тоді як вторинна і третинна ланки продовжують працювати в старих умовах;
* наявність на спеціалізованому рівні практики корупції і тіньових схем, що за об’ємами значно перевищують фінансування, яке може запропонувати держава;
* невпевненість лікарів у позитивних змінах.

Основними шляхами вирішення цих проблем повинні бути:
* ефективна та постійна комунікація МОЗ з медпрацівниками усіх рівнів;
* навчання персоналу, надання доступної та прозорої інформації про кожен крок, перспективи, реальну картину фінансування - це дозволить підвищити довіру спеціалістів до змін;
* відкритість міністерства та постійне широке інформування населення про всі нововведення.

Діалог є коренем успіху таких важких та суперечливих реформ, адже тільки так можна успішно пройти всі тимчасові незручності під час змін системи.

Компетентні кадри на всіх рівнях охорони здоров’я, що зацікавлені в безперервному професійному розвитку, реформуванні галузі та ті, що мають глибинне розуміння процесів, є носіями ідеї зміни, час яких настав.

[[Категорія:Реформи]]

Категорія:Енергетика

2021-07-25T10:04:21Z

Роман: Створити порожню сторінку

Відновлювальна енергетика

2021-07-25T10:04:13Z

Роман:

'''Відновлювальна енергетика''' - енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії, з яких на території України найбільш актуальні вітер, сонячна енергія та гідроенергія.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002120-13#Text Енергетичною стратегією України на період до 2030 року] визначено, що освоєння відновлюваних джерел енергії є важливим фактором підвищення рівня енергетичної безпеки та зниження антропогенного впливу енергетики на навколишнє природне середовище.

Прагнення до збільшення частки альтернативної "зеленої" енергетики в загальному обсязі енергії, що використовується цілком правильна з погляду диверсифікації джерел отримання енергії та сучасна з точки зори охорони навколишнього природного середовища. Поставлена мета досягнути до 2035 року 25% використання енергії, отриманої з відновлювальних джерел має сприяти енергетичній незалежності України, однак насправді впровадження альтернативної енергетики йде "звичним" шляхом корупційних схем, коли державні кошти освоюються на користь окремих осіб.

Станом на сьогодні, тарифи, за якими держава закупає "зелену" енергію у приватних виробників майже вдвічі перевищують аналогічні тарифи в Європі. Діючі високі тарифи закріплені Верховною Радою до 2030 року, що за оцінками аналітиків може призвести до банкрутства та руйнації ринку альтернативної енергетики, та на тривалий час зупинити розвиток цієї сфери. 
Більше всього на особливих тарифах заробив [[Рінат Ахметов|Рінат Ахметов]], що почав інвестувати в галузь альтернативної енергетики ще разом з братами Клюєвими. Таким чином, Ахметов продає за завищеними цінами не лише [[Енергетичне вугілля|вугілля]] а і намагається контролювати на свою користь всі сфери енергетичного ринку.

Дружина Арсена Авакова разом з членом «Народного фронту» Ігорем Котвицьким є співзасновницею компанії "Підстепове сонце", яка займається будівництвом сонячних електростанцій, і у цієї компанії не виникає проблем при відведенні під них будь-яких земель та зміні їх цільового призначення на "землі енергетики". Помітним гравцем на ринку вітрової енергетики є член парламентського блоку Порошенко, Максим Ефімов. Однак незаперечним лідером в цьому сегменті залишається Ахметов, чия компанія "ДТЕК" активно здійснює лобіювання поточних завищених тарифів на максимально можливий строк. 
Приведення тарифів на "зелену" енергетику у відповідність світовим нормам є важливим кроком для забезпечення її сталого розвитку.

[[Категорія:Енергетика]]

Енергетика

2021-07-25T10:04:00Z

Роман:

Станом на сьогодні, енергетична сфера відіграє ключову роль за своїм впливом на інші складові економіки та якість життя людей.

Забезпечення енергетичної безпеки є одним з основних стратегічних пріоритетів держави для створення умов нормального функціонування всіх галузей економіки.
Енергетична безпека – це гарантований захист держави та суспільства від дефіциту паливно-енергетичних ресурсів, та запобігання використання «енергетичних» питань в якості важелів в сфері міжнародної політики. 
В українській енергетиці зараз наростають кризові явища, спричинені затримкою та зупинкою реформ у галузі. Невдалі адміністративні втручання, непрофесійне управління галуззю, популізм та відмова від переходу на ринкові умови, що були закладені енергореформою призвели до того, що сьогодні всі види генерації та всі учасники ринку перебувають у кризовому або близькому до нього стані. Скорочення попиту на електроенергію через падіння виробництва та пандемію коронавірусу загострило кризову ситуацію, яка давно назрівала.

Основною метою сучасної політики держави в сфері енергетики повинно бути забезпечення сталого функціонування та розвитку паливно-енергетичного комплексу, впровадження послідовного й активного енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення і повноцінна імплементація третього енергопакету Європейського Союзу.

Третій енергопакет вступив у дію у вересні 2009 року, однак робота над втіленням його положень в Україні розпочалась лише після 2014 року.
Кінцевою метою імплементації Третього енергопакету ЄС є підвищення національної енергетичної безпеки, якості послуг й інституційна інтеграція українських енергетичних ринків до єдиної європейської системи транспортування газу ENTSO-G та енергетичної системи ENTSO-E, що змусить українських "привілейованих" постачальників зіткнутися із реальною конкуренцією.

'''До основних завдань держави в енергетичній сфері відносяться:'''
* повний розподіл на постачальників і транспортні компанії;
* ринкова ціна газу для домогосподарств і підприємств ЖКГ;
* запуск конкурентного ринку газу і електроенергії для всіх споживачів;
* створення прозорої та дієвої системи енергозбереження та субсидій для населення;
* припинення фінансування державним коштом приватних енергетичних компаній за завищеними тарифами, як це нині практикується в сфері [[Відновлювальна енергетика|відновлювальної енергетики]];
* реформування збиткових підприємств, в тому числі у [[Енергетичне вугілля|вугледобувній]], відмова від прямих та прихованих субсидій;
* вирішення питання надмірного виробництва в [[Атомна енергетика|атомній енергетиці]];
* скорочення викидів від великих спалювальних установок відповідно до законодавства України та зобов’язань перед [https://energy-community.org/legal/decisions.html Енергетичним Співтовариством].
* включення громад у енергетичний перехід та розвиток розподіленого виробництва енергії;

Ринок енергії має бути єдиним, конкурентним та керуватися загальними правилами, без поділу на сегменти комерційного та побутового споживання, електроенергія повинна реалізуватися за ринковими цінами. Енергетична стратегія України повинна передбачати комплексне і системне вирішення проблемних питань та модернізацію національної енергосистеми.

[[Категорія:Енергетика]]

Енергетичне вугілля

2021-07-25T10:03:50Z

Роман:

'''Енергетичне вугілля''' - це вугілля, придатне для використання на ТЕС для виробництва електроенергії, складає 50% всього вуглевидобутку України.

Видобуток енергетичного вугілля в Україні здійснюється на територіях Донецького та Львівсько-Волинського вугільних басейнів приватними та державними підприємствами. Станом на сьогодні, частина вугільних шахт знаходиться на території тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Враховуючи існуючі ціни на газ, який є альтернативою використанню вугілля, необхідність модернізації значної кількості шахт, що потребують капітальних інвестицій, видобуток вугілля нині є нерентабельним.
Ціни на вугілля не забезпечують навіть відшкодування операційних витрат, не говорячи про витрати на ремонт, встановлення нового обладнання замість застарілого та його обслуговування. Система державних субсидій, що покривала різницю між витратами та доходами шахт свого часу призвела до появи шахт, що отримували тим більше державної допомоги чим в гіршому стані вони знаходилися. Продаж вугілля за демпінговими цінами був вигідним керівництва шахт та посередникам, а все збитки лягали на державний бюджет.

'''''Сумарний чистий збиток державних підприємств з видобутку вугілля обчислюється мільярдами гривень.''''' 
Зо офіційними даними Міністерства енергетики: 
збитки 2017 року - 3,222 млрд. грн.; 
збитки 2018 року - 2,69 млрд. грн.; 
збитки 2019 року - 4,896 млрд. грн. ; 
збитки за I квартал 2020 року - 2,653 млрд. грн.; 
'''''Таким чином, за останні 3,5 роки вугледобувні підприємства "згенерували" для держави збитків майже на 14 мільярдів гривень'''.''

При цьому, на сьогодні найбільше вугільних шахт із найгіршими умовами видобутку вугілля саме у власності держави -під час приватизація вугільних підприємств в Україні збиткові шахти сконцентрувались у власності держави. На цих вугільних підприємствах в період з 2016 - по 2019 роки видобуток зменшився майже вдвічі: з 6,7 млн т до 3,5 млн т, а дотація на 1 тонну вугільної продукції навпаки, зросла майже в 3,7 рази - з 246 грн на 1 тонну у 2016 році - до 908 грн на 1 тонну у 2019 році.

'''Фактично, український народ нині переплачує за вугілля, і лише це дозволяє державним шахтам все ще існувати. Функціонування шахт не рентабельне і навіть державна підтримка, за рахунок якої державне вугілля на 100% викуповує, лише продовжує строк "агонії" видобувних підприємств, але жодним чином не вирішує питання. Значна кількість робітників шахт працюють в небезпечних для життя та здоров'я умовах, а заборгованість по заробітній платі шахтарям - стабільно існуюча та щорічна.'''

Згідно [https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2019/32-2_2019/Zvit_32-2_2019.pdf звіту] Рахункової палати "Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції" Міністерство енергетики України у 2017–2018 роках та І кварталі 2019 року не забезпечило ефективного та результативного використання коштів державного бюджету, передбачених на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, ситуація у галузі загострюється, а фінансовий стан державних вугледобувних підприємств погіршується.

Вугілля - один з найбільш екологічно небезпечних енергоносіїв, видобуток та використання якого призводить до забруднення атмосферного повітря. Рівень смертності від забруднення повітря в Україні складає 120 смертей на 100 тисяч населення - цей показник в 5 разів вищий, ніж у 5-ти найчистіших країнах разом узятих.

Враховуючи все вищезазначене, припинення збиткового видобутку вугілля та максимальне зниження частки вугільної генерації електроенергії, повинне бути одним з першочергових завдань уряду України, однак враховуючи значну протидію [[Українські олігархи|олігархів]], особливо [[Рінат Ахметов|Ріната Ахметова]], що мають важелі впливу на уряд та Міністерство енергетики, процес реформування дестабілізований та затягнутий. Міністерство енергетики, фактично, не захищає інтереси держави, а підтримує бізнес-інтереси олігархів. Наприклад, в.о. міністра Ольга Буславец неодноразово критикувала "Центренерго" за включення в роботу газомазутних блоків, що буцімто суперечить затвердженому енергобалансу. Посилання "Центренерго" на таку очевидну річ, як висока вартість вугілля у порівнянні з газом до уваги Міненерго не береться. Врешті, у конфлікт втрутився уряд, розпорядженням КМУ від 17.06.2020 № [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zabezpechennya-palivnoyi-zbalansovanosti-elektroenergetichnoyi-galuzi-ukrayini-ta-bezpeki-postachannya-elektrichnoyi-energiyi-702-220620 702-р] "Про забезпечення паливної збалансованості електроенергетичної галузі України та безпеки постачання електричної енергії" доручивши забезпечити пріоритетну диспетчеризацію встановлених генеруючих потужностей теплових електростанцій енергогенеруючих компаній, які не використовують природний газ як основний та резервний вид палива. Окрім цього, Міненерго також висуває ініціативи щодо забезпечення ТЕС "вітчизняним" вугіллям, до якого відносять, не лише видобуте на державних шахтах, але й вугілля, що належить компанії "ДТЕК" Ріната Ахметова.

В.о. міністра енергетики Ольга Буславець і до призначення лобіювала рішення на користь ДТЕК Ріната Ахметова. Керівником міністерства її призначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виходець з «ДТЕК-Західенерго» Ріната Ахметова, що є монопольним виробником електроенергії в Бурштинському енергоострові.

[[Категорія:Енергетика]]

Атомна енергетика

2021-07-25T10:03:28Z

Роман:

'''Атомна енергетика''' –розвинений елемент енергозабезпечення України, яким генерується близько 50% електроенергії, що виробляється в країні. За кількістю ядерних реакторів Україна посідає дев'яте місце у світі та п'яте в Європі.

Основний актив української атомної енергетики – державне підприємство НАЕК «Енергоатом», який об'єднує чотири українські АЕС. Одне з державних підприємств, діяльність якого є прибутковою.
Зменшення споживання електроенергії у 2020 році та новий енергетичний баланс, ухвалений Міненерго на 2020 рік, яким передбачено скорочення виробництва енергії на АЕС на 8,6% , призвели до того, що українські АЕС вимушено виробляють приблизно на 20% менше електроенергії ніж у 2019 році, зупинивши 5 енергоблоків. Зупинені енергоблоки не створюють прибутків і потребують витрат на своє безпечне утримання. Витрати на безпеку АЕС – це половина вартості електроенергії.

При існуючих темпах розвитку відновлювальної енергетики, збереженні існуючих тарифів на неї та державних гарантіях того, що цю енергію повністю викуповують, існує можливість втрати половини потужностей АЕС та перетворення атомної енергетики на дотаційну сферу. Сукупно, це може призвести до значного зростання тарифів на електроенергію для населення.

Всі ці питання потребують комплексного вирішення з врахуванням майбутніх наслідків для енергетичної безпеки та економіки держави.

[[Категорія:Енергетика]]

Категорія:Секс-робота

2021-07-25T10:02:23Z

Роман: Створити порожню сторінку

Секс робота - стереотипи та стигматизація

2021-07-25T10:02:15Z

Роман:

'''Секс-робота – стереотипи та стигматизація''' 
У суспільній свідомості існує певний усереднений та міфологізований стереотипний образ cекс-працівників, що активно експлуатується популярною культурою та засобами масової інформації. В ньому дійсність тісно переплетена з «міськими легендами» щодо секс-роботи та художніми вигадками, і ставлення людей до секс-робітників часто базується саме на цьому стереотипному образі, що шкодить об’єктивному сприйняттю ситуації.

У суспільній свідомості секс-працівниця – це жінка у вульгарному/непристойному вбранні, і з занадто яскравим макіяжем, змушена займатися секс-роботою через злидні, прямий фізичний чи моральний примус або повну відсутність у неї поваги до прийнятих «норм моралі» та «порядності». І таку жінку потрібно або негайно рятувати, оскільки вона нещасна жертва численних злочинів, або перевиховувати, щоб зробити «відповідальним членом суспільства». При цьому визначити відношення самих секс-робітників – в абсолютній більшості дієздатних та повнолітніх людей – до подібних ініціатив їх автори не ставлять за свою мету, подекуди навіть відмовляючи їм у праві приймати відповідні рішення щодо вибору свого роду занять чи ставлячи під сумнів саму їх адекватність.

Українським суспільством досі важко сприймається той факт, що обрати професію секс-робітниці можна не лише під загрозою «голодної смерті» чи внаслідок знову-таки погроз з боку кримінальних елементів, а й через обґрунтований задоволенням своїх матеріальних потреб добровільний вибір. Розвиток технологій у ХХІ столітті позбавив значу частину секс-робітниць потреби виходити на вулиці в екстремально відвертому вбранні, адже пошук клієнтів найчастіше відбувається в мережі Internet (за оцінками досліджень, у Великобританії нині на вуличну секс-роботу приходиться лише 3%). Більш того, частина секс-робітників нині взагалі не контактують з клієнтами безпосередньо. До секс-роботи зараз об’єктивно залучені зовсім не уявні «розпусні» малоосвічені жінки (або виключно аналогічні неповнолітні дівчата) - а абсолютно різні люди - починаючи від рівня освіти, гендеру/гендерної ідентифікації, віку, релігійних поглядів та інших якостей, притаманних кожній окремій реальній людині. 
Однак стереотипи про секс-роботу надзвичайно стійкі – не останню роль у цьому відіграє упереджене ставлення до розповсюдження правдивої інформації про цю сферу, яка часто сприймається або як реклама секс-індустрії або як тема, про яку в «пристойному» товаристві і говорити соромно. Існуючі переконання значної кількості людей у тому, що спосіб заробітку секс-робітників не відповідає нормам «пристойності» або «моральності», та його фактична незаконність призводить до стигматизації, дискредитації та знецінення секс-працівників як особистостей.

'''Соціальна стигматизація''' - це негативне маркування та виокремлення людини на тлі інших. Людина, що потрапила під дію стигматизації ніби випадає з структури суспільства, автоматично поповнюючи ряди «маргіналів» («осіб з пониженою соціальною відповідальністю»). В умовах сучасного суспільства відкритого інформаційного простору стигматизація посилюється практично в усіх сферах соціальних взаємодій і завдає секс-працівникам чимало проблем.

Одним з найбільш важливих кроків у боротьбі із дискримінацією секс-робітників є [[декриміналізація секс-роботи]], що автоматично знімає з них статус людей, що добровільно та систематично порушують закон, а отже не можуть бути відповідальними членами суспільства. Руйнування стереотипів шляхом поширення правдивої інформації та поступове виховання толерантного ставлення у суспільстві, визнання секс-роботи ще одним різновидом трудової діяльності (давно існуючим різновидом) і припинення стигматизації людей за їх вибір виду роботи - все це є запорукою забезпечення цивілізованого врегулювання проблемних питань у цій сфері замість їх замовчування та подальшого існування криміналізованого тіньового ринку секс-послуг. Секс-робітники – це живі люди, що заслуговують на безпечні умови праці та не заслуговують на стигматизацію та негативне ставлення суспільства, оскільки насправді не вчиняють проти нього злочинів.

[[Категорія:Секс-робота]]

Декриміналізація сутенерства

2021-07-25T10:02:07Z

Роман:

'''Виходячи з того, що секс-робота - це перш за все саме робота''', з усіма притаманними їй ознаками, в тому числі з необхідністю забезпечення ефективної організації та впорядкування всіх функцій та взаємодій між задіяними сторонами, автоматично виникає і наявність в цій сфері елементів управління, планування та організації, тобто – банального менеджменту.

Станом на сьогодні, зазначений менеджмент у сфері секс-роботи називається «сутенерство», підпадає під дію Кримінального Кодексу України ([https://protocol.ua/ua/kriminalniy_kodeks_ukraini_stattya_303/ стаття 303]), і карається, щонайменше, позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 
Однак, в ситуації коли секс-робота незаконна, і, відповідно ринок секс-послуг тісно пов'язаний з криміналом, менеджерами в цій сфері насамперед виступають саме представники кримінальних структур або навіть корумповані правоохоронці, які одночасно і «борються» з секс-бізнесом і «кришують» його.

Ця ситуація перш за все викликана тим, що при облавах комусь із затриманих інкримінують реальний термін за сутенерство, а комусь - адміністративний штраф за проституцію. Різниця між цими мірами покарання величезна, що дозволяє легко маніпулювати секс-працівниками, примушуючи їх під загрозою ув’язнення давати хабарі, працювати виключно із вказаним «зверху» сутенером, віддаючи йому більшу частину заробленого, неправдиво свідчити проти інших секс-працівників аби лише не опинитися за ґратами, та інше.

Таким чином, ті хто не бажає брати участь у кримінальних і корупційних схемах і віддавати частину власною працею зароблених грошей за фактичну відсутність гарантій безпеки та значної частини прав та свобод, мусять працювати виключно індивідуально, що підвищує ризик опинитися жертвою злочину, який ще й не будуть розслідувати як належно. І враховуючи що сплата «данини» за «право» працювати у сфері секс-послуг є неписаним правилом, скоріше всього рано чи пізно з’явиться той, хто вимагатиме, щоб з ним ділилися прибутком.

Враховуючи все вищезазначене, при декриміналізації [[Декриміналізація секс-роботи|декриміналізації секс-роботи]] декриміналізація «сутенерства» - абсолютно виправданий і логічний крок. Чому при скасуванні відповідальності за секс-роботу необхідність у «сутенерах» - менеджерах - все одно збережеться? Тому що не всім людям зручно працювати за схемою фрилансерів, особливо враховуючи, що секс-робота у більшості випадків передбачає пряму безпосередню взаємодію між працівником та клієнтом, що автоматично підіймає питання про безпеку такої взаємодії.

Об’єднання людей за їх родом діяльності чи професією у певні спілки – це давня практика, що розпочалася раніше становлення ремісничих цехів Середньовіччя, і має цілком об’єктивне економічне обґрунтування. Оренда або придбання приміщення для роботи, його відповідне облаштування, впровадження заходів безпеки – все це простіше і дешевше організувати колективно, а не індивідуально. Зараз за "створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти" [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/299.php статею 302] Кримінального кодексу України передбачено штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Окрім цього, при оформленні відповідних документів, можливому створенні юридичної особи, укладанні договорів про охоронні, бухгалтерські, юридичні, медичні послуги - набагато простіше та ефективніше, коли вирішенням цих питань займається окрема обрана та уповноважена особа, що має певний досвід.

Окремий працівник, що буде вимушений розбиратися у всіх особливостях трудового законодавства, оподаткування, медичного страхування, та інших, пов’язаних із забезпеченням легального оформлення своєї роботи, сферах, може зіткнутися із значною кількістю перешкод та складнощів. Те саме стосується і тих, хто користуватиметься послугами секс-працівників – офіційна організація, що несе відповідальність за дії своїх працівників, як правило, може забезпечити набагато більше гарантій вдалої та безпечної взаємодії для всіх сторін.

Організація досвідченим працівником власної справи нікого не дивує, як нікому не спадає на думку притягнути до відповідальності виконроба за організацію власної будівельної фірми чи бригади, або власника перукарні за надання майстрам-перукарям в оренду робочих місць. При декриміналізації секс-роботи рівні можливості в сфері об’єднання в спілки, в тому числі профспілки, повинні мати й секс-працівники. Менеджмент законної трудової діяльності не повинен вважатися ні карним, ні адміністративним правопорушенням. Відміна кримінальної відповідальності дозволить замінити на місцях "управлінців" секс-роботи корумпованих та криміналізованих "сутенерів" на звичайних менеджерів, що будуть зацікавлені не в своїй безкарності та неоподаткованих прибутках, а в забезпеченні законної та безпечної роботи своїх закладів на виведеному з "тіні" ринку секс-послуг.

Значна кількість працівників поліції в приватних розмовах підтримує декриміналізацію секс-роботи та сутенерства, зазначаючи, що наявність відповідальності за цю діяльність створює аж надто сприятливі умови для розвитку корупції і призводить до появи у середі правоохоронців працівників безпосередньо залучених до «кришування» секс-бізнесу.

''При відміні статті за сутенерство необхідно чітко зазначити, що ми ведемо мову про декриміналізацію забезпечення організації діяльності повнолітніх людей, що абсолютно добровільно прийняли рішення стати секс-працівниками. Якщо йдеться про згаданий у вищезазначеній діючій статті та дійсно доведений примус особи до секс-роботи, то такий злочин повинен кваліфікуватися набагато жорсткіше, як торгівля людьми або/й зґвалтування і, відповідно, покарання за нього повинно бути більшим ніж позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.''

[[Категорія:Секс-робота]]

Декриміналізація секс-роботи

2021-07-25T10:01:25Z

Роман:

В сучасній Україні існування розгалуженого тіньового ринку секс-послуг, тісно пов’язаного з криміналом та корупцією – це об’єктивна реальність. Не зважаючи на існуючу кримінальну відповідальність за сутенерство (стаття 303 Кримінального кодексу України) та адміністративну – за зайняття власне «проституцією» ( стаття 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) – ринок секс послуг існує і буде продовжувати існувати на всій території країни.

Сучасний ринок секс-послуг - це джерело корупційних надходжень для правоохоронних органів, додаткове навантаження на пенітенціарну систему, і постійний ризик стати жертвою злочинів для всіх його учасників - як для тих, хто надає секс-послуги, так і для тих, хто їх отримує - починаючи від шахрайства та пограбувань і закінчуючи зґвалтуваннями та вбивствами.

Суспільна мораль це не та сфера, що потребує державного регулювання, а існування цілої криміногенної тіньової галузі економіки, пронизаної корупційними схемами – такого регулювання потребує однозначно, тому партія "Демократична сокира" виступає за необхідність ефективного та цивілізованого вирішення цього питання.

Однак для повноцінного вирішення питання легалізації секс-роботи необхідно здійснити внесення комплексних змін до чинного законодавства, розробити систему оподаткування, ліцензування, створити відповідні регулюючі органи. На налагодження ефективної роботи нової галузі знадобиться досить значний проміжок часу.

Тим часом, декриміналізація секс-роботи дозволить швидко вирішити питання подолання кримінальної та корупційної складової у галузі секс-роботи. Відсутність складу злочину унеможливлює хабарництво за ухилення від карних санкцій закону, позбавляє сенсу "кришування" секс-роботи кримінальними структурами, та дозволяє подолати дискримінацію секс-працівників, що стали жертвами злочинів.

Зміст декриміналізації в тому, що всі зайняття, пов'язані з секс-роботою (поняття секс-робота включає в себе не лише безпосереднє надання сексуальних послуг, а й стриптиз, віртуальну еротику та ін.), виводяться з сфери кримінального законодавства. На відміну від легалізації, декриміналізація передбачає визнання секс-роботи ще одним видом трудової діяльності, але з меншим втручанням держави у процес її регулювання. Окремі закони щодо секс-роботи не приймаються, відповідні норми інтегруються до існуючого трудового кодексу, і секс-працівники працюють на загальних засадах, із відповідними гарантіями. Таким чином, декриміналізація направлена не лише на визнання секс-послуг роботою, а й на забезпечення турботи про здоров'я та безпеку секс-працівників та тих, хто користується їх послугами.

'''Декриміналізована секс-робота''' із сплатою податків, трудовими договорами, медичним обслуговуванням, захистом працівників від насильства та свавілля карного переслідування однозначно є більш прийнятною для суспільства з будь-якої точки зору, ніж існуючий порядок речей.

''Декриміналізація секс-послуг стосується виключно послуг, що надаються на добровільній основі повнолітніми дієздатними людьми. Торгівля людьми, залучення до надання секс-послуг неповнолітніх, примус до надання секс-послуг залишаються карними злочинами, жодне зняття чи пом'якшення відповідальності за які декриміналізацією секс-роботи не передбачене.''

[[Категорія:Секс-робота]]

Безсмертний орк

2021-07-25T10:00:04Z

Роман:

'''Безсмертний орк''' - персонаж акції [[Immortal Groot|"Безсмертний Грут"]]. У 2018 році акція по протидії російській пропаганді проходила під назвою «Weteran WOW» (World of Warcraft) і використовувала на противагу пафосу проросійської акції гумористичні плакати із загиблими персонажами комп'ютерної гри, в тому числі орками.

[[Категорія:Акції партії "Демократична сокира"]]

Категорія:Зброя та самозахист

2021-07-25T09:58:34Z

Роман: Створити порожню сторінку

Сучасне регулювання обігу зброї в Україні

2021-07-25T09:58:25Z

Роман:

Станом на 2020 рік Україна залишається державою, яка не має власного Закону, який би регулював обіг цивільної вогнепальної зброї.

Однак це не означає, що зброя є абсолютно недоступною для громадян. Пересічні громадяни на визначених умовах мають можливість придбати певний вид зброї, а саме - зброю для полювання.

Мисливська зброя є практично єдиним видом зброї, яку громадяни України можуть купувати, зберігати вдома та носити.

Замість же повноцінного Закону обіг зброї в Україні регулюється Наказом № 622 МВС від 21.08.1998р. - «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів».

'''Згідно цього наказу громадяни України на підставі дозволів1 та за належних умов зберігання'''2 мають право на придбання такої зброї:
* мисливської гладкоствольної зброї та боєприпасів до неї з 21-річного віку;
* мисливської нарізної зброї та боєприпасів до неї з 25-річного віку;
* холодної, охолощеної та пневматичної зброї (калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду) з 18-річного віку.
При цьому кількість зброї, якою можна володіти, не обмежується.

1 ''- видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють підрозділи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1665-15 дозвільної] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2011-%D0%BF системи] МВС України. Для отримання дозволу на придбання переліченої зброї необхідно підготувати наступні документи:
* заяву щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника ''(заповнюється у відділі дозвільної системи МВС);
* картку-заяву (заповнюється у відділі дозвільної системи МВС);
* медичну довідку за формою № 127/o;
* довідку про відсутність судимості;
* обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути випадково заподіяна третій особі;
* тим, хто купує зброю вперше, необхідно пройти ліцензовані стрілецькі курси за програмою МВС в одному зі стрілецько-спортивних клубів, по їх закінченні видадуть довідку про вивчення матеріальної частини зброї;
* оригінал паспорта громадянина України та ксерокопія 1,2,11 сторінок.

2 - ''зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо), про що повідомляються органи поліції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані''.

'''Обставини, за яких громадянин не може отримати дозвіл''' на придбання та зберігання і носіння зброї або пристроїв:
* наявність у особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї, що підтверджується документально;
* повідомлення такій особі про підозру або складення щодо такої особи повідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок не встановлення її місця знаходження;
* наявність у особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
відсутність довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутність права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.

'''Травматичною зброєю''' на законних підставах можуть володіти виключно "спеціальні" категорії осіб, а саме:
* співробітники правоохоронних органів та їх близькі родичі;
* державні службовці;
* військовослужбовці;
* співробітники суду та їх близькі родичі;
* народні депутати України;
* журналісти.

'''Короткоствольною вогнепальною зброєю''' може законно володіти ще більш обмежене коло осіб — переважно, це військові та правоохоронці.

Цивільні громадяни не мають права купувати бойові пістолети, автомати, кулемети чи штурмові гвинтівки. Водночас, їх можна отримати як нагороду від Адміністрації президента, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України чи Міністерства оборони.

Дозволи на право носіння відомчої вогнепальної зброї та бойових припасів до неї поза об'єктом, що охороняється, видаються МВС України, ГУНП, територіальними підрозділами поліції з обов'язковим проставленням у них штампа "Є дійсним під час виконання службових обов'язків". На роботу, пов'язану з використанням зброї при виконанні службових обов'язків, приймаються особи, які досягли 21-річного віку.

В разі анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов'язаний здати зброю чи пристрій, та боєприпаси до них до органу поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації.

Власник зброї повинен попередити своїх родичів, що у разі його смерті, зброю необхідно протягом п’ятиденного терміну здати до поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо успадкування майна.

Під час перенесення або перевезення вогнепальна зброя має бути у розрядженому стані (для напівавтоматичної зброї відсутність патрона в патроннику).

''Охолощена зброя - виготовлена шляхом спеціального пристосування конструкції стрілецької вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами, з яких неможливо зробити постріл снарядом, що має достатню вражаючу здатність.

''Пристрої - пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно не придатні для стрільби бойовими патронами. При цьому їхня конструкція має забезпечувати неможливість взаємозаміни основних частин бойової і спортивної вогнепальної зброї та унеможливлює здійснення пострілів в автоматичному режимі чергами.''''

''Бойова вогнепальна зброя'' - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки.

До несучасної зброї належить вогнепальна і холодна зброя, яка:
* знята з озброєння армії та виробництва і для якої серійно не випускаються боєприпаси;
* знята з озброєння зброя і яка існує в одиничних екземплярах;
* виготовлена спеціально для виставок (експонування) в одиничних екземплярах.
До бойової зброї не належить старовинна зброя та її моделі, які виготовлені до 1899 року включно.
Також виділяють нейтралізовану (учбова, учбово-розрізна, музейна, масогабаритний макет зброї) та спортивну зброю.

[[Холодна зброя в Україні|'''Холодна зброя''']] - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини. 
Варто зазначити, що не всі подібні пристрої відносяться до холодної зброї. 
Приналежність чи неприналежність кожного окремого ножа чи іншого предмета до холодної зброї встановлюється уповноваженим експертом згідно затвердженої методики. 
Ножі чи інші подібні вироби, що не належать до холодної зброї, перебувають у вільному обігу.

Окрім громадян, право на придбання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них і бойових припасів на підставі виданого органом поліції дозволу мають також підприємства, установи та організації.

[[Категорія:Зброя та самозахист]]

Холодна зброя в Україні

2021-07-25T09:58:13Z

Роман:

'''Холодна зброя''' - найдавніший вид зброї, перші зразки якого виникли ще в кам'яну добу, однак і на сьогодні використовується людиною та є популярною як у вжитку, так і в культурі.

Згідно чинного законодавства України, холодна зброя - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких заснована на використанні м’язової сили людини.
Не всі подібні пристрої відносяться до холодної зброї. Приналежність чи неприналежність кожного окремого ножа чи іншого предмета до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою), який знаходиться на випробуванні, сукупності таких загальних криміналістичних ознак:
* призначеності для ураження цілі;
* придатності для неодноразового ураження цілі.

Випробування – комплекс експериментів, що проводяться з метою визначення певної сукупності властивостей предмету. Випробування бувають статичні та динамічні, відповідно шляхом прикладання до предмету випробування статичного або динамічного навантаження.

Всі інші предмети (пристрої), у яких повністю або частково відсутня хоча б одна з вищезазначених загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.

Призначеність предмета (пристрою) для ураження цілі визначається за наявністю сукупності конструктивних ознак, які дозволяють віднести його до певного різновиду холодної зброї.
До такої сукупності конструктивних ознак входять:
* наявність елементів певного виду, форм та розмірів;
* спосіб з’єднання елементів.

За результатами визначення у предмета (пристрою), який досліджується, збігу притаманних йому сукупності конструктивних ознак із сукупністю конструктивних ознак відомого різновиду холодної зброї при порівнянні з відомими аналогами певних різновидів холодної зброї, у якості яких виступають натурні зразки з криміналістичних та інших колекцій, описи та зображення різноманітних зразків холодної зброї в офіційній довідковій та спеціальній літературі, комп'ютерних базах даних та з урахуванням даних фірм-виробників.
Не є холодною зброєю вироби господарсько-побутового, виробничого, спортивного та іншого призначення, які схожі з холодною зброєю за зовнішнім виглядом та/або конструктивно, проте всього комплексу суттєвих ознак, притаманних холодній зброї, в тому числі вироби бутафорського та сувенірного характеру.

Визначення повинне проводитися уповноваженим експертом згідно затвердженої [http://knives.com.ua/forum/index.php?topic=12554.0 методики]. Окрім зазначеної методики на офіційному сайті "Законодавство України" Верховної Ради України розміщено ще одну [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002320-99 методику] 1999 року, текст якої відрізняться від методики 2009 року, однак інформація щодо її скасування відсутня, що, як і відсутність на зазначеному сайті Верховної Ради України методики 2009 року, не вносить остаточної ясності у питання визначення належності предметів до холодної зброї та створює додаткове підґрунтя для спекуляцій.

За конструкцією та способом нанесення тілесних ушкоджень холодна зброя розподіляється на:
* зброю контактної дії (клинкову, неклинкову, комбіновану);
* зброю опосередкованої дії (метальну).

'''Зброя контактної дії:'''
* '''Клинкова холодна зброя''' - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є клинок.
* '''Ударно-дробильна холодна зброя''' - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є ударна частина (частини), що призначена для розтрощення м’яких тканин та роздроблення кісток і являє собою зосереджену масу.
'''Зброя опосередкованої дії:'''
* '''Метальна холодна зброя''' - предмети та пристрої, які призначені для ураження цілі на відстані.

Також вищезазначені види зброї поділяються за характером ушкоджень, які ними наносяться - рублячої, ріжучої, колючої, колюче-ріжучої, рубляче-ріжучої дії, та за видами - військова, бойова, мисливська, кримінальна, спортивна, парадна, нагородна, табельна, штатна, призова, комбінована, довільна, замаскована, антикварна, історична, меморіальна, колекційна, історична, національна, художня.

Придатність предмета/пристрою для ураження цілі визначається за наявністю технічної забезпеченості як окремих елементів, так і конструкції в цілому, а також за достатністю його уражуючих властивостей. Наявність технічної забезпеченості конструкції в цілому і її окремих елементів визначається в результаті встановлення:
* відповідності розмірних, ергономічних, міцносних (як відносно елементів об’єкту, так і відносно їх з’єднань) та інших технічних характеристик досліджуваного предмета (пристрою) як в цілому, так і його складових, - стандартам (ДСТУ та ін.), технічним умовам (ТУ), а при відсутності нормативно-технічних документів - параметрам відомих аналогів даного різновиду холодної зброї;
* безпечності та зручності його використання при застосуванні у спосіб, характерний для найближчого аналогу холодної зброї (перевіряються експериментально);
* можливості неодноразового використання (перевіряється експериментально).
Для клинкової зброї, в зв'язку з цим, встановлюється спосіб кріплення клинка, зручність утримання зброї у руці, безпечність нанесення визначених по силі та напрямку ударів.
Для арбалетів та луків: можливість ведення прицільної стрільби; відповідність міцносних характеристик як конструкції в цілому, так і окремих деталей предмета (пристрою) вимогам Державних стандартів, ТУ, діючих в Україні, а також міцносним характеристикам аналогів даного різновиду зброї.

Перевірка міцності конструкції предмета (пристрою) в цілому провадиться за вимогами, які передбачені цією Методикою (див. п.4) згідно до існуючої нормативно-технічної документації.
Отримані результати оцінюються за ступенем їх впливу на міцність конструкції зброї та можливість багаторазового застосування, а також безпечність її застосування та зниження уражуючих властивостей.

Усі вище перераховані методики не є досконалими, залежать від фізичної сили кожного окремо взятого експерта та його суб'єктивних суджень та навіть оснащення експертної інституції. Наприклад, з більш пізньої методики прибрали величину необхідної твердості металу клинка, бо у лабораторії того закладу зламався твердомір.

Так, відомі навіть випадки, коли ніж однієї і тої ж самої моделі експерти одного і того ж інституту, керуючись однією і тою ж методикою, в різний час визнавали і холодною зброєю, і таким, що не відноситься до холодної зброї.

Створює це і перешкоди для бізнесу, так як вимоги до торговельної організації, яка хоче займатися торгівлею холодною зброєю, є набагато прискіпливішими, ніж до звичайного магазину.

Зрозуміло, що ризик виникнення корупційних схем при такій нечіткій і непрозорій регуляції є дуже високим.

[https://protocol.ua/ua/kriminalniy_kodeks_ukraini_stattya_263/ Статтею 263] Кримінального кодексу України передбачено за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Таким чином, процес визначення приналежності предмету/пристрою до холодної зброї не лише значно ускладнений наявністю двох методик, але на нього вагомий вплив мають залучені експерти, що підвищує ризик притягнення до відповідальності "потрібної" правоохоронцям особи.

Враховуючи, що для при більшості побутових конфліктів для нанесення тілесних ушкоджень найчастіше використовується не холодна зброя, а поширені у вжитку господарські предмети на кшталт сокир, кухонних ножів, або навіть лопат, подібні ускладнення при володінні холодною зброєю та визначенні приналежності предметів/пристроїв до неї скоріше спрямовані на залякування громадян та мають корупційну природу, ніж реально слугують для захисту когось від злочинних посягань.

В цілому, наявність кримінальної відповідальності за володіння ріжучими та колючими предметами (п.2 ст.263 ККУ) є рудиментом тоталітарного радянського законодавства та повинна бути скасована.

У розвинених європейських країнах, таких як Чехія, Словаччина, Болгарія, Швейцарія володіння будь-яким предметом, що відноситься до категорії холодної зброї в Україні, є вільним та не потребує будь-яких дозволів.

Відповідальність має наставати за застосування ножа з кримінальною метою, і тут не важливо, чи відноситься він до холодної зброї, чи ні.

[[Категорія:Зброя та самозахист]]

Самозахист

2021-07-25T09:58:03Z

Роман:

'''Самозахист''' - дїї особи, спрямовані на захист себе та своїх прав (в тому числі на збереження життя і здоров'я), порушених нападом іншої особи.

Згідно ст.3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю
Відповідно до 36 статті Кримінального кодексу, кожна людина має право на оборону свого життя, незалежно від того, чи має вона можливість уникнути цього посягання (втекти, сховатися і т.д.) або звернутися до правоохоронних органів.

== Сучасна ситуація із самозахистом в Україні ==
Станом на сьогодні, захист свого життя в небезпечній ситуації законодавчо регулюється так, що за перевищення меж самооборони передбачена відповідальність, в тому числі і кримінальна. Незважаючи на наявність статті про самозахист, на людину, що завдала травм нападнику, захищаючи своє життя, спочатку заводиться кримінальна справа про вбивство або тяжкі тілесні ушкодження, і лише потім суддя вирішує, чи не було перевищення меж самооборони і чи не можна було захиститися іншим методом і т.ін.

Відсутність єдиного та чіткого закону про зброю та тлумачення дій при самозахисті створює широкий простір для зловживання службовим становищем на рівні всіх ланок правоохоронних та судових органів, сприяючи зростанню корупції.
«Демократична Сокира» послідовно вимагає, щоб право на захист себе та своєї власності було прийняте в якості одного з базових прав громадянина, а також щоб місцеві суди почали в своїй практиці ґрунтуватися на позиції Верховного Суду, який своєю прецедентною [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73758539?fbclid=IwAR2nZWq49gV9ZQ-y-JzHh9BkXb4Roynw9FhwIu15WiM1BjSL28h3B4AtmjQ постановою] зафіксував наявність такого права.

== Практичний аспект самозахисту ==
Діючий закон передбачає ситуацію крайньої необхідності захисту свого життя від загрози. А саме – використання сили і зброї, спрямованих на усунення суспільної небезпеки, якщо її в конкретній ситуації не можна усунути в інший спосіб, і якщо при цьому не допущено перевищення меж крайньої необхідності. У ситуації крайньої необхідності застосовується принцип «меншого зла». Тобто шкода, спричинена нападаючому, має бути менше упередженої. Таким чином, згідно чинного законодавства, людина, що знаходиться в стресовій ситуації під час нападу має думати не лише про свій порятунок чи порятунок своїх близьких, а й про збереження здоров’я та життя нападаючого, що явно суперечить здоровому глузду. Фактично, діюче законодавство пропонує роззброювати людину, що загрожує ножем, голіруч. 

Людина в небезпечній для її життя та/або життя її близьких ситуації повинна мати право захищатися усіма доступними засобами та способами, не витрачаючи час на оцінку ступеня небезпеки, що являє собою нападаючий – тим більше, що не має змоги точно його визначити чи спрогнозувати
Таким чином, вміти постояти за своє життя необхідно не лише ефективно, але й правильно з точки зору законодавства.

Право на безпосередній захист себе та своїх рідних від злочинних посягань - законне право кожної людини, і жоден не може бути безпідставно покараний за це просто в силу радянської традиції, а не виходячи з об'єктивних фактів.

[[Категорія:Зброя та самозахист]]

Обіг зброї

2021-07-25T09:57:56Z

Роман:

У сучасній Україні налічується три ключових документи, що регулюють обіг зброї: 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 інструкція] Міністерства внутрішніх справ, затверджена наказом МВС №622 «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів що регулює, зокрема, придбання й застосування зброї»; 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12 постанова] Верховної Ради «Про право власності на окремі види майна»; 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF постанова] Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему»; 

Також обіг зброї "регулюється" статтями Кримінального кодексу України - у статті 263 йдеться про носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв «без передбаченого законом дозволу", у статті 264 - про недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.

Окрім цього, існує низка підзаконних актів, включаючи інструкції "для службового користування" та щодо визначення того, чи є предмет зброєю, які можуть бути в будь-який момент змінені міністерствами в односторонньому порядку шляхом прийняття нових наказів, що максимально ускладнює для необізнаного у всіх деталях та нюансах громадянина процес придбання зброї та володіння нею. Таким чином, створюється широкий простір для зловживання службовим становищем на рівні всіх ланок правоохоронних та судових органів, сприяючи зростанню рівня корупції. Ринок легальної зброї фактично контролює Міністерство внутрішніх справ, виступаючи монополістом і заробляючи на цьому серйозні кошти (які не потрапляють в бюджет).

'''[[Демократична Сокира]]''' виступає за прийняття єдиного закону, який чітко і прозоро регулював би обіг зброї, затвердив розширення видів громадянської зброї та ліквідував простір для корупції.

Де-юре, в Україні існує підпільний вільний обіг зброї, що означає фактичну можливість при наявності матеріальних можливостей отримати "на руки" нелегальну незареєстровану зброю, що, очевидно, може бути використана у будь-яких, насамперед кримінальних цілях. 
Таким чином, умовами [[Сучасне регулювання обігу зброї в Україні|умовами діючого законодавства]] саме для законослухняних громадян можливість отримати легальну зброю надзвичайно ускладена або взагалі унеможливлена.

Прийняття чіткого закону про зброю закріпить законослухняним громадянам на законодавчому рівні право володіння зброєю, а також покращить контроль за її обігом та використанням в країні.

Право на зброю - історичний привілей вільної людини. В Україні має бути скасовано необґрунтовані обмеження для законослухняних громадян на відповідальне вільне [[Вільне володіння зброєю|вільне володіння зброєю]].

[[Категорія:Зброя та самозахист]]

Вільне володіння зброєю

2021-07-25T09:57:46Z

Роман:

Насамперед, "[[Демократична Сокира]]" виступає не за безконтрольну роздачу зброї усім бажаючим, а за вдосконалення законодавства в сфері [[Обіг зброї|обігу зброї]], що забезпечить законослухняним дієздатним повнолітнім громадянам можливість вільно та відповідально володіти зброєю, підвищить контроль за її обігом та використанням, спрятиме збільшенню надходжень до бюджету та скороченню рівня корупції у цій сфері. Таким чином, пропоновані партією зміни не про вільний продаж зброї ніби товару широкого вжитку, а про грамотну реалізацію загального права на володіння нею. Не за легалізацію зброї, оскільки володіння зброєю і так легальне, а за належне впорядкування володіння і використання легальної зброї.

Продавати зброю пропонується особам, які отримали дозвіл, пройшли відповідні медичні та поліцейські перевірки, пройшли навчання та склали іспити на вміння користуватися зброєю, отримали повну інформацію про відповідальність, після чого людина вільна придбати (або не придбати) зброю.

Станом на сьогодні, завдячуючи цілеспрямованій пропаганді державних органів влади щодо неготовності українського суспільства до володіння зброєю та його невідворотних тяжких наслідків дане питання в суспільстві сприймається суперечливо. Інформація щодо наявного закордонного досвіду володіння зброєю не аналізується та ігнорується на державному рівні, а значною частиною засобів масової інформації подається лише в розрізі резонансних злочинів із застосуванням вогнепальної зброї, особливо масових розстрілів. Статистичні дані про те, що рівень злочинності скоротився у тих регіонах, де громадянам надали права на володіння зброєю, ігноруються та не виносяться на розгляд.

На цьому тлі використання зброї як заохочувальної відзнаки, особливо враховуючи, що вогнепальною зброєю нагороджуються не лише представники правоохоронних органів а й [https://zaxid.net/zhurnalisti_doslidili_komu_ministr_vnutrishnih_sprav_arsen_avakov_daruvav_nagorodnu_zbroyu_n1411777 депутати], посадовці, дружина міністра - виглядає дуже неоднозначно.

Жодного об'єктивного прогнозу соціально-економічного розвитку українського суспільства в разі проведення збройної реформи та прийняття [[Обіг зброї|єдиного закону]] не існує, всі посилання на високу небезпеку володіння зброєю громадянами не мають під собою підстав, обґрунтованих статистикою або відповідними кваліфікованими неупередженими дослідженнями.

Рішення про володіння зброєю не пов'язане з погіршенням економічної, соціальної чи криміногенної ситуації в країні, його прийняття лежить у політичній площині і є об'єктом спекуляцій владних структур та правоохоронних органів.

Гарантовано беззбройні законослухняні громадяни вигідні лише тим, хто планує порушувати їх права.

[[Категорія:Зброя та самозахист]]

11 відсотків

2021-07-25T09:56:44Z

Роман:

'''11%''' - символ тих, хто підтримує володіння зброєю. "Марш 11%" - громадська акція, що проводилася «Демократичною сокирою» на захист права українських громадян на самозахист та володіння зброєю. "Марш 11%" було проведено в Києві 6 жовтня 2018 року. Ціль акції - привернення уваги суспільства до проблемних питань [[Самозахист|самозахисту]] та обігу зброї та висвітлення проблеми відсутності в українській слідчій та судовій практиці адекватного застосування такої концепції, як [[Самозахист|самозахист]].

Символ "11%" виник після того, як Петро Порошенко заявив, що за його даними, вільне носіння зброї підтримують лише 11% українців, після чого "11%" стали символом тих, хто підтримує відповідальне володіння зброєю в Україні. Головною метою прибічників "11%" є спростування стереотипної суспільної думки щодо небезпеки легалізації зброї, популяризація легальної зброї та правил безпечного поводження із нею.

Відповідність "статистичних даних" щодо усього 11% громадян України підтримують зміну правил володіння зброєю є сумнівною. Згідно [https://dt.ua/UKRAINE/kozhen-p-yatiy-ukrayinec-pidtrimuye-legalizaciyu-zbroyi-215184_.html соцопитування], проведеного "Дзеркалом тижня" у 2016 році, 81% українців ‒ проти легалізації зброї і 19% – за. "Радіо Свобода" провело власне [https://twitter.com/radiosvoboda/status/850076368444555268 твіттер-опитування], згідно якого 77% тих, хто відповів ‒ за володіння зброєю.

[[Категорія:Зброя та самозахист]]

Станос

2021-07-25T09:49:56Z

Роман:

'''Станос''' - головний герой акції по протидії російській пропаганді [[Immortal Groot|"Безсмертний Грут"]] у 2019 році. Комбінація образів Сталіна та Таноса (героя кіновсесвіту MARVEL). Цей образ дозволив продемонструвати схожість реальної історичної особистості та вигаданого персонажу у їх готовності знищити половину людства заради своєї особистої примарної мети.

[[Категорія:Акції партії "Демократична сокира"]]

Категорія:Українські олігархи

2021-07-25T09:49:11Z

Роман: Створити порожню сторінку